Читати книгу - "Українське письменство"

la manière Ол. Пчілки «отой»?

4. Яка шкода, що у нас не вживається «ді» — «Наше ді украй розкололось» (вірш 42).

В кінці — інтересна лексика: «Ходила у побігайках», «ізбутніло море» etc.

А порядок слів я б трохи переглянув, намагаючись уникати манірності, яка дається частою постпозицією епітета, і 2, підкреслюючи «сказуемость», тобто висуваючи присудок на перше місце (де можна, розуміється, і де це задано ориґіналом).

[Початок 30-х років]

До Ігоря Поступальського{222}
1

[5. III. 1931]

Дорогой Игорь Степанович!

Кацмана постараюсь разыскать и дня через три-четыре пришлю Вам заказной бандеролью непременно. Содействовать полной библиографии переводного Эредиа дело приятное и почетное. Известно ли Вам, что в Москве есть один очень ученый эредиист акад. Матвей Никан. Розанов. Говорят, у него собраны переводы на всех славянских языках. Кроме «Черв. шл.», помнится, я напечатал еще два сонета, «L’oubli» и «Jouvence», в днепропетровской «Зорі» за 1925 или 1926 г. Наведу точные справки и пришлю вместе с Кацманом. Кроме того, у Рыльского переведены: «Кентаври втікають» и «Антоній і Клеопатра»; обратитесь к нему, он пришлет. «Кентавры» войдут в «Антологию франц. поэзии», нами подготовляемую, «Антоній і Клеопатра» переведены месяца полтора назад и имеются только у автора. Есть и еще один сонет в переводе В. Чаплі (в книжечке «Сонет в українській поезії», ДВУ, 1930) — «Після бою»; так как книжечки Вы в Ленинграде отыскивать не захотите, перевод (стр. 48) прилагаю:

Стялись на смерть були. Трибуни, вояків Когорти змішані збираючи докупи, Що боєм дихали, повітрям, повним тупу, Й лунали в куряві їх покрики грімкі. Оподаль, лічачи забитих — тих, які, Мов листя восени, укрили поле трупом, Никали лучники, дивились хмуро й тупо — Смагляві на виду, утомою важкі. Аж ось постріляний, у свіжий плямах крові, З грізьбою ув очу, під сурем гук бойовий, При зброї золотій і в пурпурі яснім, Препишний, на коні, острогами підтятім, В вечірнім сяєві, як в німбі вогнянім, Сам імператор став — і гордий, і завзятий.

Таким образом, в Вашем распоряжении девять украинских переводов: шесть моих — четыре из них в «Камені»; «Забвение» («Забуття») и «Jouvence» («Джерело юності») — в «Зорі», два — Рыльского и один — В. Чаплі. Есть ли что-нибудь кроме этого, не знаю.

Ах, да! Недели три назад получил я рукописный сборник из двенадцати сонетов от некого Ростислава Алексеева (Олексіїв). Один из них подражает (в какой степени близко, не сверял) эпиграфическим сонетам Эредиа:

Юначе, стій! Схились на плити край, Спочинь і ти, де я відпочиваю, Лише не мни зелену