Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

Спершу я торопію від настільки несподіваного повороту подій. Лише розмикаю вуста під натиском чоловіка. Він одразу ж штовхається язиком: наполегливо, нахабно бере своє. Це не поцілунок — чистий секс! У цьому весь Андрій — пре без натяку на гальма, бере те, що хоче. І зараз, вочевидь, це я. 

Я збрешу, якщо скажу, що мені гидко! 

Збрешу, якщо припущу, що весь час не думала про примарну близькість з Андрієм.

Збрешу, якщо скажу що не уявляла секс утрьох: я, Доронін і Стас.

Збрешу, якщо не визнаю, що хочу їх обох. Одночасно. 

Збрешу, якщо не визнаю, що розум набагато сильніший механізм, ніж безглузді мрії, але саме зараз, коли Доронін цілує мене, я не можу стриматись. Мої гальма відмовляють на високий швидкості, і я просто горю. 

Збрешу, якщо не зізнаюсь собі, що розум набагато сильніший механізм, ніж безглузді мрії, але саме зараз, коли Доронін цілує мене, я не можу стриматись. Мої гальма відмовляють на високій швидкості, і я просто горю. 

Це все Стас винен зі своїми порочними іграми! Це він нашіптував мені подібні сценарії, розбурхуючи уяву. Це коханий спокушав мене і говорив, щоб я зізналась у тому, що бажаю його друга. Він же і підштовхнув мене до думки, що подібне цілком можливо. Що зі мною, я ж не була такою до зустрічі з ним? А тепер почуваюся настільки розпусною, і мені це подобається! Ніяковію, палаю від сорому, сумління жере зсередини, але зупинити це безумство я не в силах. 

Я не знаю, що буде потім, але ця мить поглинає мене повністю. Світ навколо зникає, залишається тільки тут і зараз. Я божеволію. 

Знову подумки повертаюсь до Стаса. Він дуже чуйний коханець, і за роки спільного життя я настільки звикла до сексу,  що останні місяці, наче каторга. Тіло бажає отримати чергову дозу насолоди, а де її взяти, якщо коханого немає поруч? Проте є Андрій. Той, кого я бажаю з першої нашої зустрічі не менше, ніж Стаса. З дня в день я підганяю себе до стрімкої прірви. Я сама собі кат.

Розриваюсь на дві Тетяни. Одну поглинає бажання, а от іншу — почуття провини. Згораю у двох полум’ях одночасно. Одне полунично-червоне — то моє бажання і пристрасть, яку я більше не можу стримувати у собі. Друге — помаранчеве — то сором, який я відчуваю. Не тільки перед коханим чоловіком. Але і перед самою собою. 

Цілую Андрія — у голові Стас. Це вбиває! Доводить до істерики у гарячих сльозах. Але зараз я не зупинюсь в жодному разі. І начхати на наслідки! 

“…Стас тебе покинув, зрадив…”, — переконую себе, намагаючись виправдати дотики іншого чоловіка перед власним сумлінням. І я з цим практично змирилась. Майже. Мені так здавалось. Але почуття до нього все ще палають в мені і згаснуть не скоро. 

Розум відключається. Залишається нестримне бажання. Очі бачать розпаленого чоловіка. А переді мною прірва, і я таки роблю клятий останній крок!