Читати книгу - "ВІртуозна Гра, Оскар Бласт"

У пітьмі, до якої очі Платона вже звикли, на хлопця глянули блискучі очі, повні насмішки. Але не це вразило його. Він зрозумів, що вже бачив цю жінку, яка, незважаючи на прохолоду, була одягнена в купальник. Ну, це з великим перебільшенням було сказано про дві смужечки, які прикривали верх та низ її спокусливого тіла. Фігуриста панянка побачила здивований погляд Платона й розсміялася.  

- Інсті, він на мене запав! Давай не будемо його вбивати! Такий красунчик! І слухається. Бачиш, стоїть і не втікає, не намагається нас вбити! Я люблю слухняних!

- Неси сюди зброю! - наказав чоловік жінці, яка наче зійшла з обложки «Плейбоя».

Вона знизала плечима, змусивши Платона сковтнути спину, бо груди її, великі, як стиглі дині, спокусливо зарухалися вверх-вниз. Чоловік позаду підійшов ближче, голосно сопів. Мабуть, він роздумував, що ж робити з Платоном. 

- Повернись. Повільно. Але не роби дурниць. Зараз вирішимо, що з ним робити, - це вже сказав до жінки. 

Платон повільно розвернувся, все ще тримаючи руки за головою, і мало не вилаявся від несподіванки: так, це були саме ті, про кого щойно й подумав, побачивши напівоголену кралю. 

Спрямувавши на нього пістолет, перед ним стояв Інстант. Поряд спокусливо притягувала око фгуриста Рожеве Бікіні, або, як називав її Інстант, Бікі. Обох хлопець знав ще з того списку із райдужною вісімкою...