Читати книгу - "Сет кохання та поразки , Ксандер Демір"

— Вони такі і є, — відповів я. — Але будь обережною, бо вони можуть тебе захопити настільки, що ти захочеш залишитися тут назавжди.

Я пожартував, проте її погляд змінився. Вона на мить відвела очі, немов ці слова зачепили щось глибше в її душі. Можливо, занадто рано говорити про такі речі. А я точно знав… що й сам цього злякався..

— А зараз, — сказав я, встаючи з-за столу. — Я закінчу тут прибирання і покажу тобі сукню, яка пасуватиме до цього фестивалю.

— Ти знову вирішив усе за мене? — запитала вона, піднявши брову.

— Я ж твоє уособлення італійського смаку.

Вікторія закотила очі, хмикнувши.

— Ні, коханий, — вона поплескала мене по плечу, усміхнувшись, та продовжила: — Повір, я справлюсь з усім сама.

Я схвально кивнув головою, провівши її поглядом. Авжеж, я знав, що вона скаже це. І саме це я й домагався. Її самовпевненість та оптимізм нарешті повернулися. А отже, я зробив усе правильно… принаймні, тепер я точно впевнений, що той козел її більше не потурбує.. і точно не зможе.