Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Шмагія 📚 - Українською

Читати книгу - "Шмагія"

196
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Шмагія" автора Генрі Лайон Олді. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 60 61 62 ... 83
Перейти на сторінку:
пугачем, хто клацає шамбар’єром, знайомий бас виконує а-капела:

Степ та степ навкруг,

Дальня путь лежить,

Степом тим учвал

Китоврас біжить…

Мускулюс щиро сподівався, що відьма не поткнеться до цього стовписька. На щастя, вона принюхалась і рішуче звернула геть, до «Кульгавого мірошника».

Аустерія куди більше подобалася чаклунові.

Ще б знайти там Фортуната…

Біля входу дрімав дерев’яний мірошник. Пісний день стомив статую: нога-протез стирчала, мов собачий хвіст, рюші на сутані обвисли, кухоль викликав відразу. Складалося враження, що велетень не п’є, а швидше навпаки. Над мірошником, очевидно, задля сміху, хтось вивісив рядняний штандарт: «У русі мірошник життя веде, у русі!»

Стосовно статуї вийшло оригінально.

– Поганий той мірошник, який сто літ удома сидить! – муркочучи відомий романс і відчуваючи споріднення з бідолахою-мірошником, Андреа ввалився до холу аустерії. Тиша, спокій. У гардеробі порожньо: ні одягу завсідників, ані товстунки-гардеробниці. Чаклун нашвидку розгладив волосся перед одним із дзеркал. Перед котрим саме, не запам’ятав. У блискучій, ледь блакитнуватій амальгамі знову майнула малесенька тінь, – щоб зникнути, щойно малефік ризикнув скосити в її бік лихе око.

З портрета в’їдливо посміхався Піпін Саджений. «Що, братику, їде купол? – блищало в погляді імператора, який прославився битвою під Шпреккольді та вмінням скручувати відразу п’ять дуль. – Спати вночі треба чи вино лигати, а не нишпорити без пуття! Маги-шмаги…»

Відьма тягла Андреа до першої, «народної» зали. Порожня, немов сварка зятя з тещею, зала здавалася безглуздою фантасмагорією. Зате з «чистої» зали кволо, та виразно чулися уривки розмови. Мускулюс притримав руду за плече, насторожився. Відьма рвалася в бій, але послідовники школи Нихона Сивочола відзначалися міцністю тілесною.

Впокорюйся, пані. Не вирвешся.

– …із вашими талантами Реттія скориться за три дні! Повірте, я знаюся на мистецтві!

– Ви мене бентежите, пане! На столичний ангажемент потрібна ліцензія Департаменту Освіти. А трупа Ухаря Мозеса напевно чинитиме перепони. Вони користуються заступництвом герцогині Клотильди: її дорослий син обожнює цирк! Мозес давно втерся в довіру до герцогині, обмовляючи колег…

– Дрібниці! По середах у заміському маєтку Прельї влаштовуються салони тонких імпровізацій. Я неодмінно візьму вас із собою…

– Разом із Гринею!

– Певна річ! Сподіваюся, ви гарантуєте пристойну поведінку китовраса? Один приватний виступ перед герцогинею і гостями плюс моя рекомендація, і ліцензія в нас у кишені! Ухар з досади зжує собі всі лікті!

– Не знаю, як і дякувати вам, пане!

«Зрадник!» – відьмин шепіт у запалі ревнощів попри прищеплені їй манери дзвенів крицею. Меч повз із піхов: разити. Мускулюс підсилив хватку: інакше вирвалася б. Підніс палець до губів: мовчи, дурна жінко! Ревнивиця могла помилитися, але чаклун чітко чув: Фортунат розмов-ляв із ліліпуткою Трабунець. Це не могло бути випадковим збігом. А в любовну пристрасть малефік і зовсім не вірив. Хоча брехали, начебто пані-недомірки палкі надзвичайно, обдаровуючи щасливців над міру. Овал Небес, що задумав мисливець на демонів, ведучи світську бесіду з зачарованою циркачкою?!

Слабка витрата мани тріпотіла в повітрі, віддаючи лавандою.

Фірмовий запах роботи Цвяха?!

Досліджувати найлегші чари, які творив напарничок, Андреа остерігся. Маг вищої кваліфікації вловить сторонній нагляд, не припиняючи балаканини й власне чарівництва. Кривдити ж Фортуната стеженням, а тим більше недовірою, було нерозумно.

Чаклун промовив півголосом:

– Меліс, дайте слово, що поводитиметеся пристойно!

– Ах він негідник!

– Пані відьмо! Якщо ви не опануєте себе, ми розвертаємося й ідемо! Або я запечатаю вам вуста «Печаткою Буффоніда»! І при кожній лайці ви плюватиметеся чорнорубцевими жабами!

– Це в яких рогові шпичаки сидять на бородавках? – діловито поцікавилася відьма. – А черевце плямисте?

– Так. І горлечко стає жовтим у шлюбний період.

– Ви дуже лиха людина, пане Андреа. Вас, напевне, багато кривдили в дитинстві.

– Присягаєтеся бути вищими за підозри?

– Присягаюся, тіпун вам на язика…

– Агов, змовники! – Фортунат Цвях, венатор і кавалер, вистромився з «чистої» зали в «народну». – Вас у Чуриху чути. Майстер Андреа, ви ж розумна людина! Сперечатися з відьмою? Із цією чудесною, але вкрай підозріливою особою? Зізіфельдо, зірочко арени, дозвольте відрекомендувати вам моїх друзів. Упевнений, не мине й півгодини, як ви з Меліс станете близькими подругами. А пан консультант лейб-малеіфіціуму складе вам протекцію в столиці не гірше за мене…

Обличчя мага сяяло радісним рум’янцем. У погляді вирувало бешкетництво, невластиве його вікові та становищу. Хоча яке там становище? – втікач, лжеперевертень, без п’яти хвилин державний злочинець…

– У саме яблучко! – розреготався Фортунат, який легко прочитав чаклунові думки. – Ви тільки забули довести міркування до кінця, друже мій. Які наші літа? Закрутимо вуса гвинтом…

Він подався вперед і шепнув, швидше для Меліс:

– І всі баби – наші!

* * *

У подальшій бесіді Андреа участі не брав.

Можна сказати, в цьому він уподібнився до трійці Веселих Братів, які зосереджено пиячили в кутку за рахунок скарбниці, обіймаючись зі світовою скорботою. Брати мали це за обов’язок сану й данину обітницям, чаклуна ж нічого не зобов’язувало. Він увіткнув носа в кубок гіпокраса, що парував і віддавав корицею, та дивився впівока й слухав на піввуха. Пригадується, випадково виявляючись у салоні, де заїжджий бард-експромтер виконував захоплюючі chansons de geste, акомпануючи собі на кобзі, Мускулюс щиро ненавидів таких героїв оповідання, які впоперек фабули раптом всідалися їсти-пити й філософствувати. Мерзотники викликали нервове позіхання.

Хто ж міг знати, що одного разу…

Меліс миттю знайшла спільну мову з крихіткою-акробаткою і єдиним фронтом виступила проти глузів Фортуната. Зізі при цьому щиро думала, що робить венатору чисті, як сльоза, компліменти. Стримуючи посмішку, чаклун дивувався з такої наївності. Ось сидить за столом ліліпутка, що була шмагою, наївна гутаперчинка. А у Фільчинім Бору ходить-бродить її копія, за всіма прикметами, демон у вільному стані. Гуляє, значить, і таємними шляхами творить добро. Ключові слова: «демон», «вільний» і «добро».

Ні, ваша честь, я не зрушив. Я під присягою.

Діточок, добра душа, рятує, п’яниць береже. За посібництва нахабного отрока Яноша Кручека (так, ваша честь! Теж шмаг, але заблуканий, із гарної сім’ї!), що знайшов притулок у чинбаря Леонарда, який замолоду відкинув шмагію, щоб повернутися в лоно зламу на старості літ. А венатор-професіонал розкладається в карткову гармошку, ставить на демона-кульбабу «прапорці» та кличе ліліпутку в столицю. Заодно промацуючи її нишком.

Не обмацуючи, ваша честь, а промацуючи. Розуміти треба!

А закохана відьма старша середніх літ ревнує. А малефік-шкідник, чекаючи поки дівчата полиняють, дедалі більше заплутується в цьому кошмарі, ніби муха в павутинні. А місцеве населення вважає шкідника-малефіка рятівником і благодійником, ладне ноги мити й воду пити. Демон творить добро, малефік творить добро, чинбар творить добро. Решта, очевидно, також творять добро й нічого

1 ... 60 61 62 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шмагія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шмагія"