Читати книгу - "Сивий Капiтан, Володимир Миколайович Владко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- А колесо, ваше превосходительство? Колесо, що його вибух глибинної бомби вiдiрвав од "Люцифера" i викинув на поверхню? Хiба ж то не доказ, ваше превосходительство?
Проте мiнiстр тiльки вiдмахнувся вiд нього, як вiд настирливої мухи, що дратує своїм дзижчанням:
- Та замовкнiть ви з вашим колесом! Я чув уже про нього, чув! Я вас питаю - де "Люцифер", а ви менi торочите про якесь там колесо. Хiба ви не розумiєте, що наробили всiєю тiєю бучею про знищення Сивого Капiтана i його "Люцифера"? Га? Всi певнi, що з Сивим Капiтаном справу закiнчено: i газети, i населення... i сам каудiльйо,- слава йому! Чуєте, сам каудiльйо! Чи уявляєте ви собi, що це значить? Вiн, улюблений наш каудiльйо, - слава йому! - наказав нагородити вас обох орденами i грошима! А за що? За чистiсiньку липу, га? I що буде потiм? Ви подумали про це? А незабаром знову появиться той "Люцифер", Сивий Капiтан, щоб вiн луснув i провалився крiзь землю; проголосить знов якусь зухвалу промову... що тодi буде, га? Що зробить зi мною каудiльйо? I що я тодi зроблю з вами? О, вiд вас пороху не залишиться, будьте певнi! Ви обдурили самого каудiльйо! Сивий Капiтан знов вислизнув з ваших рук! Це ясно як день. "Енергiйна державна полiцiя на чолi з її начальником"!.. "Особливо уповноважений полiцiї"... Бучнi назви - i бiльше нiчого... Ви - мотлох, дрантя, ось ви хто, панове!
Обидва - i начальник полiцiї, i його особливо уповноважений - давно вже не сидiли в крiслах. Вони стояли, виструнчившись перед столом грiзного мiнiстра, й безпорадно клiпали очима. Все пропало, всi надiї, всi блискучi перспективи, якими вони тiшилися всього пiвгодини тому... З прославлених державних дiячiв, з переможцiв Карло Кабанерос i Мiгель Хуанес раптом перетворилися на малесеньких агентiв, яких безжалiсно розносить грiзне начальство. Та коли б справа обмежувалася тiльки цим! Але обидва добре розумiли, що повисли над самiсiнькою прiрвою. Якщо "Люцифер" справдi з'явиться десь знову, тодi... тодi навiть страшно уявити собi, що станеться з ними.
I все ж таки... "Люцифер" нiкуди не випливав з озера! Вiн поринув тодi у воду i не з'являвся бiльше на поверхнi. Все озеро було як на долонi. Мiгель Хаунес мiг поклястися в цьому! А коли б "Люцифер" виринув, то його чекали заздалегiдь наведенi гармати. Хiба ж можна бути передбачливiшим, ще бiльше врахувати всi можливостi?..
Та всi цi докази нiчого не давали. Генерал Альдумеро да Хуранiто лютував i лаявся, пропускаючи повз вуха безпораднi пояснення, якими намагався виправдатися червоний, наче той буряк, начальник полiцiї. Нарештi мiнiстр закричав на весь голос:
- Досить! Досить дитячих розмов i виправдань! Я знаю тiльки одне: "Люцифер" не мiг розчинитись у водi. Ви не виправдали державного довiр'я. I тому тепер я мушу виправляти вашi помилки, братися сам до дiла. Ну, тiльки спробуйте наплутати щось! Ось мiй перший наказ. Посилити нагляд за озером: ваш "Люцифер" ховається десь там поблизу. Далi. Не знiмати гарматних батарей. Бiльше того: розставити новi замаскованi артилерiйськi пости по всiх навколишнiх шляхах. I де б не з'явився цей клятий "Люцифер" - негайно його розстрiляти! Нiяких переговорiв iз Сивим Капiтаном! Досить, уже набалакались! I щоб ви, панове, з цього часу не говорили газетним репортерам жодного слова. Хай газети вважають, що й справдi з Сивим Капiтаном покiнчено!.. А коли вiн з'явиться, тодi - зразу! - i мiнiстр зробив виразний жест, наче прихлопнув щось на столi. - Розумiєте? Майте на увазi: або нова поява Сивого Капiтана буде його останньою появою, або це буде вашим останнiм завданням. Здається, я досить ясно висловився, панове?
Начальник полiцiї i його особливо уповноважений покiрно мовчали, схиливши голови. Або - або... третього виходу перед ними не лишалося.
- Отже, я бiльше вас не затримую, панове. На все добре. Голос мiнiстра звучав уже знов так само сухо й безбарвно, як i на початку розмови. Генерал Франческо Альдумеро да Хуранiто, права рука всевладного каудiльйо, лише дуже зрiдка дозволяв собi виявляти якiсь почуття чи емоцiї, якщо взагалi вони в нього були. I тепер на розгублених, незграбно задкуючих Карло Кабанероса i Мiгеля Хуанеса знову холодно дивилося застигле жовте обличчя зловiсного черепа, що ховався в глибокiй тiнi, яку вiдкидав глухий абажур настiльної лампи.
Коли ж вiдвiдувачi вийшли, мiнiстр натиснув кнопку електричного дзвiнка. Таким самим безбарвним голосом людини, яка на вагу золота цiнить кожне своє слово, вiн наказав ад'ютантовi:
- Домовтеся з мiнiстром оборони про негайне секретне розпорядження усiм збройним силам армiї i флоту: де б не з'явився "Люцифер", розстрiляти його без нiяких переговорiв.
Стежачи неуважним поглядом за стрункою постаттю ад'ютанта, який беззвучно виходив з кабiнету, генерал Альду-меро да Хуранiто пробурмотiв:
- Полiцiя i жандармерiя своє робитимуть. Але введемо на всякий випадок у гру й вiйськову силу... воно не завадить...
Роздiл тринадцятий
1. ПIД ВОГНЕМ ГЛИБИННИХ БОМБ
З того моменту, як Олесь став бiля циферблата, вiн уже не виходив з кабiни керування. "Люцифер" промчав по Фонтiверосу, не торкаючись дороги колесами. Ось чому не вибухнула жодна з фугасних мiн, розставлених саперами за планом Мiгеля Хуанеса! Проте Сивий Капiтан, а разом з ним i Олесь ясно бачили на екранi ще й замаскованi в лiсi артилерiйськi гармати, i, звичайно, це не полiпшувало настрою Капiтана.
Олесь не запитував, чому Ернан Рамiро вiв "Люцифер" саме сюди, в середину лiсу Фонтiверос, де чи не на кожному кроцi були розставленi для нього пастки. Очевидно, на те були якiсь важливi причини.
А на центральнiй галявинi, бiля самого озера, "Люцифер" безпорадно спинився. Стрiлка циферблата, бiля якого пильнував Олесь, притиснулася до нуля i не вiдходила вiд нього. До вiдказу вiдкритий кран додаткового резервуара не допомагав. У ньому вже не залишилося водню.
- Не встигли! - спокiйно констатував Сивий Капiтан. - Це наслiдок перебiльшеної витрати водню... а може, ще й пошкодження трубопроводiв, якими подається водень, зараз не можна нiчого певного сказати. Тепер треба замiнювати балон. Залишайся тут, Олесю. Стеж за екраном.
Вiн вийшов з каюти. Олесь лишився сам. Пересуваючи регулятор телевiзiйного екрана, вiн бачив солдатiв, що ховалися за кущами й деревами, бачив довгi
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сивий Капiтан, Володимир Миколайович Владко», після закриття браузера.