Читати книгу - "«І бачив я звірину...», Віктор Васильович Савченко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Слова «ним будуть» виділені в тексті. Чому? Чи не тому, що слово «будуть» характеризує час, тобто чисто людський фактор. У тому вимірі, звідки лине потік сутностей, немає такого поняття. Для людини рухається стрілка годинника, а для сутності потойбіччя — обертається циферблат, а стрілка стоїть на місці.На циферблаті нанесені всі події у земному й неземному світах.
Виділене й слово «ним», займенник слова «місто». Але чому саме, — більш-менш вмотивованого пояснення немає.
«16 Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвідчити вам це у Церквах. Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня.»
Ісус веде родовід від царя Давида і по материній лінії, і по лінії земного батька Йосипа. Чому «зоря ясна і досвітня»? Тому, що настає кінець ночі. Уже тепер можна розпізнати проблиски того майбутнього дня.
«17 А Дух і невіста говорять: «Прийди!» А хто чує, хай каже: «Прийди!» І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!»
Невіста — дівчина, яка виходить заміж, щоб бути заплідненою і народити. У наведеному тексті — це метафора. Вона означає людність, підготовлену до прийняття оновленої віри (запліднення оновленою вірою). Це ті, хто населяє регіон по обидва боки від 50-го градуса Північної Широти.
Дух, на відміну від душі, — найвища субстанція людської сутності. «Дух» у тексті 17-го стиха це, напевне, загальний дух людності Нового Єрусалима.
«І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!»
Це звернення до тих, хто у потойбіччі. По суті — запрошення опинитися в потоці життя, що випливає від Престолу, та прийти у земний світ.
«Осторога.
18 Свідкую я кожному, хто чув слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на них Бог кари, що написані в книзі оцій. 19 А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.»
Чому така сувора засторога? Тому, що пророцтво своє Ів. Богослов написав мовою «гілок». Навіть зміна одного слова, вже не мовиться про додавання чи віднімання чогось, спотворить підтекст, а відтак унеможливить побачити «корінь», тобто розшифрувати пророцтво, коли настане час. Власне, перетворить чітке описання майбутніх подій на купу незрозумілих висловів. Отже пророцтво не стане пророцтвом.
«…то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.» Людині, яка спотворить «Об’явлення…», буде вкорочено вік і вона опиниться поза мурами Нового Єрусалима — нової віри.
Аналоги
Події
1. Плануючи події в матеріальному світі, Вища Сила бере за аналог приклад минувшини. Це чітко проглядається, якщо порівняти тексти глав 17–19 «Об’явлення…», в яких пророкується загибель Вавілону (нагадаймо, що «Об’явлення…» писалося десь у дев’яностих роках після народження Христа, а держава Вавілон існувала від 16 до 9 століття до нашої ери), з текстами Старого Заповіту книги пророка Єремії (гл.50, 51), яка написана була як пророцтво на зруйнування справжнього Вавілону.
«1 Так говорить Господь: «Ось я бурю збуджу на отой Вавилон Та на мешканців «серця повстанців на Мене.» (Єремія, гл. 51).
З усього видно, у стародавньому Вавілоні, як і в Російській імперії, з’явилася була релігія, альтернативна Божій. «Серце повстанців на Мене» — тісне коло людей. В СРСР таким «серцем» став найвищий компартійний орган. А пульсувало воно в Кремлі, проганяючи «кров» (ідеї марксизму-ленінізму та розмаїті директиви) крізь весь організм звірини-компартії.
«2 І на Вавилон я пошлю віяча, і розвіють його і випорожнять його край бо оточать його в день зла» «6 Утікайте з-серед Вавилону і кожен урятовуйте душу свою! З провини його не погиньте, бо це Господеві час помсти, Він дасть відповідно заплату йому!» (Єремія, гл. 51).
У св. Івана Богослова:
«4 Вийдіть із нього люди мої, щоб не стали ви спільниками гріха його. 5… і Бог згадав про неправди його. 6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив.» (гл. 18).У радянські часи покарані були всі: «звірина» й населення, при бездіяльності якого змогла прорости мільйонощупальцева потвора.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги ««І бачив я звірину...», Віктор Васильович Савченко», після закриття браузера.
