Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Будь моїм, Тома Глубокова 📚 - Українською

Читати книгу - "Будь моїм, Тома Глубокова"

1 131
0
01.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Будь моїм" автора Тома Глубокова. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 60 61 62 ... 67
Перейти на сторінку:
22

Лілі

Ми приїхали до головного входу будівлі, в якому був офіс Сашка, де на мене вже чекала дівчина в діловому костюмі. Вона посміхнулася мені автоматично і відразу повела всередину, до ліфту, я ледве встигла попрощатися з Олегом.

Було не дуже комфортно тут перебувати, тому що всі навколо були в діловому стилі, а я виділялася тим, що була в простому, літньому платті і з білим рюкзаком. Та ще й в кросівках!

Але ніяково було явно тільки мені. Дівчина спокійно вела мене далі по офісу, піднялася зі мною на потрібний поверх, і привела прямо до приймальні, відкрила двері в кабінет, а сама присіла за свій стіл. Так це його помічниця?

Всередині кабінету явно була звукоізоляція, бо тут було тихо і спокійно. Сашко сидів на дивані, з кимось розмовляв по телефону і, побачивши мене, кивнув на другу сторону м'якого дивану. Я обережно сідаю, ставлю рюкзак на коліна і прикушую губу.

-... Гаразд, я зрозумів. У будь-якому випадку, підготуй документи на понеділок і я подивлюся. Добре, до зв'язку.

Сашко відключив виклик і подивився на мене.

- Привіт. Прости, що довелося сюди їхати, але я тільки закінчив нараду, - чоловік закурив. - Чогось хочеш? Кава, чай?

- Зелений чай, - я посміхнулася. Сашко просить секретарку зробити мені чай і повертається на диван.

- Розповідай, що сталося. Разом подумаємо, як напоумити Кира.

- Та він ніби і... - невпевнено стиснула ручку рюкзака. - Я хотіла дізнатися у тебе, як у друга... Може, він говорив або ще якось знаєш... Взагалі, він серйозно ставиться до мене?

Сашко спочатку здивовано підняв брови, а потім реготнув.

- Дивлячись, що ти маєш на увазі під цим словом, - чоловік зробив ковток кави.

- Я ось і хотіла дізнатися... Тому що боюся, що ми зовсім по-різному дивимося на розвиток подій, - я зніяковіла.

- Все, пробач, я не хотів тебе бентежити, Лілі, - Сашко посміхнувся. - Кир щасливий з тобою. І я радий його бачити таким. Ви ж разом вже більше двох місяців, так? Ось весь цей час я не можу не радіти тому, наскільки ти його робиш щасливим.

- Гаразд. Це добре, - я ковтнула. Помічниця чоловіка поставила для мене чай і вийшла.

- Ти була в лікарні?

- Так, - киваю. - Я була у лікаря, яка підтвердила мою вагітність. Тому я хочу знати - як до мене ставиться Кир, - нервово ковтнула, дивлюся як Сашко дивується вдруге.

- Хм, цікаво... Якщо ти зрозумієш, що він не готовий до дітей, ти зробиш аборт? - чоловік пильно дивиться на мене.

- Ні, я піду від нього, хоч і цього не хочеться... - ковтнула. - Дитина не винна в тому, що тато поки не готовий до пелюшок і безсонних ночей.

Сашко стиснув губи і відвів погляд.

- Розумниця. Думаєш як і Єсенія. Вона залишила Матвія навіть не сказавши мені про це і зараз я щасливий батько і чоловік. Дитинко, - Сашко посміхнувся, знову перевівши погляд на мене. - Що б тобі не здалося, це не правда. Кирило більше за мене і наших друзів хотів би сім'ю. І я радий допомогти йому, підштовхнути до більш серйозного кроку. Судячи з усього, справа була в тобі. Ти його відштовхувала.

- Так, правда, - я знітилася. - Я боялася його. Він же тоді заплатив мені і...

- Що? - Сашко здивувався вкотре.

- Ти не знаєш? - я посміхнулася. - Він заплатив мені, щоб я пішла з ним на день народження Єсенії.

Чоловік засміявся, змушуючи і мене посміхнутися. Саме в цей момент в кабінет заходить захекана Єсенія і, знайшовши поглядом нас на дивані, видихнула і посміхнулася мені:

- Ось це з ким мій чоловік закрився. Привіт, кошеня, - дівчина поцілувала мене в щоку, а потім присіла до чоловіка і поцілувала його. - Чого смієтеся?

- Лілі розповідає мені кумедні факти про нашого спільного друга, - Сашко на очах загорівся і ніжно погладив її по ніжці. Я відвела погляд, зробила ковток чаю.

- Мабуть, дуже веселі факти, - дівчина хмикнула. - Ти довго ще? Якщо ми запізнимося, наші мами нас розірвуть.

- А ти купила подарунок? - посміхнувся Сашко.

- Звичайно! - Єсенія пирхнула беззлобно. - Лілі, що у тебе сталося? Пробач, я як завжди, - дівчина хмикнула.

- Як думаєш, наш спільний друг готовий одружитися і стати татком? - Сашко посміхнувся. Він так м'яко згадував Кира, що стало якось приємно. До нього і правда ставляться добре.

- Та ладно! - Єсенія підсіла до мене. - Ти вагітна, Лілі? Скільки тижнів, все добре? - одразу зрозуміло, що вона була вже вагітна.

- Я ще не усвідомила свого стану, але по аналізах і огляду начебто все добре, - розповіла я.

- Перша вагітність завжди спантеличує. Ну, це означає, що у Кира все ж був секс! - реготнула Єсенія.

- З язика зняла, - Сашко підхопив її сміх. - Пробач, Лілі.

- Він приблизно так само про вас відгукується, - я відмахнулася. Починаю звикати до них.

- Час вже! Поїхали, Лілі, з нами, а то запізнимося, поки завозити тебе додому будемо, а потім ще й їхати... - Сашко встав, набираючи чийсь номер. Ми з Єсенією пішли попереду, але Сашко не відставав.

- Привіт, Кир. Ми тут перетнулися з Лілі, їдь відразу до батьків, ок? Так, доставлю твій скарб цілим та неушкодженим, - хмикає чоловік, заходячи в ліфт і натискаючи кнопку. - Ну, якщо Лілі дозволить, я розповім, - посміхнувся. І відключає виклик. - У тебе такий недовірливий чоловік.

- Або ревнивий, - знизала плечима Єсенія. - Це ж добре.

Ми їдемо майже годину з міста до будинку батьків Сашка, як я розумію. По дорозі, Єсенія взяла з мене обіцянку стати на облік саме до її лікаря, яка вела її обидві вагітності, а потім раділа, коли я запитала, чи зможе вона стати хрещеною.

Кир чекав нас на парковці з Олексієм, про щось спілкуючись. Тільки побачивши машину, він відволікся від друга і коли я вийшла з машини, чоловік закрив дверцята і сміливо поцілував в губи.

- Маленька, що сталося, ти чого до Сашка поїхала? - м'яко питає коханий, поки я притискаюся до нього і відчуваю його запах.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 60 61 62 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Будь моїм, Тома Глубокова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Будь моїм, Тома Глубокова"