Читати книгу - "Заборонене кохання:ти будеш моєю, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"

Я намагався триматися від тебе якомога далі. Моєї витримки вистачило рівно на два дні. І добре, що я встиг вчасно. Приїхав до її будинку і з боку спостерігав, як Олівія разом з Саваною вивантажували речі у машину, і виглядало це так, ніби вони переїжджали.   

Першою думкою було те, що вона намагалася від мене втекти, розлютився так, що ледве стримався, щоб не підійти. Якби не Саванна, давно б уже з'ясовував з нею стосунки. А так, стояв і дивився, а потім і зовсім поїхав за ними. Написав повідомлення Саві, запитав, як справи й що нового, але вона тільки ввечері мені відповіла. Сказала, що переїжджає і скоро запросить мене в гості. А в гості хотілося нереально, але тільки от не до Саванни.   

Та й що робити з молодшою Вьен я не придумав. Ми ж, блять, начебто зустрічатися навіть почали ще до того, як я Олівію в клубі побачив і до себе забрав. І цю ситуацію потрібно було вирішити в найкоротші терміни. Коли мені говорили, що світ — це велике село, я сміявся і не вірив. Ось лише останній місяць мені було зовсім не смішно.   

Познайомився я з Саваною не так давно в одному паризькому кафе. Підійшов тільки тому, що вона була нереально... схожа на неї. Я всі ці п'ять років не припиняв спроб забути Олівію, але все було марно. До Франції повернувся, навіть планував з нею знову зблизитися, але боявся як молодик. Потім підвернулася Сава, і я думав, що ось воно - мій шанс перемикнутися, з'їхати з наркотику під назвою "Олівія".   

Саванна - інша дівчина, начебто, віддалено, але все одно не вона. І спочатку мені здавалося, що все почало виходити. Дівчина закохалася на раз-два. Поводилася зі мною так, як я хотів, щоб вела Олівія. Як же мене це бісило. Я був з однією, і, в той самий час поступово почав знову на її місці уявляти її старшу сестру. Божевілля, я вже вважав себе довбаним психом, який намагався замінити вбивчу дозу Олівією, такою невинною і на все готовою Саваною.  

У них було щось схоже, деякі рухи, те, як вони обидві підкидали волосся, як крутилися біля дзеркала і навіть в момент злості вони однаково осудливо на мене дивилися. І це розвивало мою одержимість ще більше. Я ніби намагався напитися безалкогольним пивом, запевняючи себе, що це практично теж саме, що і келих пива з градусом.   

Але чим більше часу я проводив з Саваною, тим більше мені хотілося зблизитися з Олівією. Все-таки оригінал ніколи не заміниш копією, якою б хорошою і якісною вона б не була. У Савани не було того стрижня, що був у її сестри. При всій її любові до мене і залежності, Саванна не була такою шаленою і гарячою як її сестра. Хто і вмів віддаватися на всю силу, так це Олівія.Вона реагувала на мене за секунду, я бачив, як розширювалися її зіниці, як її груди починала частіше здійматися від нервового дихання.  Як вона облизувала пересохлі губи й трахала мене одним поглядом. Навіть, блять, забувся пару раз і в сексі назвав Саву ім'ям її сестри, після чого вислуховував сльози й звинувачення, а потім ще довго виправдовувався.  Хоча, по правді кажучи, мені було все одно.