Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1, Ян Фей"

Він одразу переключився на панель імунітету. Колона опору була блідо-жовтого кольору. Показник опору становив близько 87%, але все одно знижувався. З такою швидкістю протягом десяти хвилин, навіть якщо б його не вдарили прямо, він все одно був би отруєний до смерті.

Як і очікувалося від істоти вищого золотого рангу, з нею було нелегко впоратися.

У грі інтервал атаки п'ятиголової змії становив півтори хвилини. Це означало, що нападнику довелося поквапитися і скоротити дистанцію між ними. Однак Василіск виявився дуже хитрим. Він також відступив під час плювків.

.

Брандо звик до такої тактики. Він змінив напрямок і заманив п'ятиголову змію до себе. Таким чином, Кодану та іншим буде простіше підійти до нього ззаду.

,

П'ятиголова змія теж це усвідомлювала, але більше нічого не могла зробити. Він міг тільки сердито гарчати.

,

Через тридцять секунд Брандо, Кодан та інші опинилися в межах досяжності п'ятиголової змії. Брандо активував і першим увійшов. Потім він схопився і ухилився від помаху хвоста, схожого на батіг, п'ятиголової змії.

.

Хвости завжди були зарезервовані для драконів і віверн. Коли хвіст, ще міцніший за сталь, пронісся лісом і розрубав високі дерева навпіл, гучний тріск було чути на багато миль. Всі глядачі вдалині не могли не затамувати подих.

.

Брандо приземлився біля правого переднього кігтя Василіска і підняв Халрана Гею.

.

Битва досягла свого апогею.

.

Якщо ви хочете знати, що буде далі, перейдіть до розділу, щоб прочитати більше розділів.

364

Розділ 364

.

Битва досягла свого апогею.

.

Брандо підняв обома руками Галран-Гею і замахнувся нею на правий передній кіготь П'ятиголового Василіска, який був завтовшки з мармуровий стовп. Незважаючи на величезні розміри, його рухи були напрочуд спритними. П'ятиголовий василіск втягнув правий передній кіготь, наче мав далекоглядність. Меч Брандо лише влучив у його потойбічний образ.

, -

Однак сила Халран Геї розтрощила землю під ногами П'ятиголового Василіска. Ґрунтові та кам'яні плити були відсунуті в сторони, а центр землі обвалився вниз, утворивши конусоподібну траншею. П'ятиголовий василіск втратив опору, і все його тіло нахилилося набік.

.

Однак Брандо було непросто скористатися ситуацією. П'ять голів П'ятиголового Василіска були, як батоги в повітрі, що злітали одна за одною, щоб вкусити. Молодий Василіск продовжував відступати, поки не опинився на відстані більше десяти футів від П'ятиголового Василіска.

!

Кодан, Скарлет і Ропар, які наближалися до П'ятиголового Василіска ззаду, знайшли можливість атакувати. Однак, коли Брандо побачив, що вони наближаються, він негайно закричав: Обережно, щит Отрути!

.

Кодан і Скарлет здивувалися. Коли вони кинулися вперед, то побачили, що перед ними з'явився темно-зелений рідкий щит. Обоє були досвідчені, тому різко зупинилися. Однак старий фехтувальник був, очевидно, більш досвідченим. Зупинившись, він витягнув кинджал і кинув його в Чарівний щит.

.

Потім, з тихим шипінням, кинджал перетворився на клуб білого диму, перш ніж він зміг пробити Щит Отрути.

?

Марта вгорі! Старий фехтувальник радів у серці. На щастя, Брандо попередив його завчасно. Але як він збирався з цим впоратися?

!

Тільки Володар Ящірки Вогняного Кігтя, Ропар, здавалося, нічого не чув. Лорд-ящірка, який велично стиснув губи, з відтінком холоду в блідо-жовтих очах, врізався в Щит Отрути. Отруйний щит омивав його тіло, але, схоже, не мав на нього ніякого впливу. Це лише зняло бруд на його темно-червоній лусці.

!

Імунітет до отрути!

Брандо не очікував, що Вогняні Ящери матимуть такий трюк у рукаві. Однак п'ятиголова зміїна ящірка теж була ящіркою, або, принаймні, рептилією. Ропар і його навряд чи можна вважати одним і тим же видом. Було розумно, щоб один і той же вид мав якісь засоби для стримування один одного.

, -

Ропар виправдав очікування всіх, включаючи самого П'ятиголового Нага. Чудовисько хотіло повернути назад, але було вже пізно. Лорд ящірки Вогняного Кігтя використовував двоголовий меч як зброю. Він встромив меч у праву задню ногу п'ятиголового Наги, і з меча вирвалося полум'я.

Кров під розірваними сухожиллями та венами п'ятиголової зміїної ящірки випарувалася, перш ніж вона встигла виплеснутися, утворивши червоний атласний туман, який розбризкувався.

,

Чудовисько в одну мить підняло голову, і його п'ять голів одночасно видали високий крик. Звук пролетів щонайменше десятки миль, а зграя птахів змахнула крилами і вилетіла з лісу.

У той час як п'ятиголова зміїна ящірка була поранена, підвішений за нею Отруйний щит коливався, а потім зникав одночасно.

.

Прямо зараз.

.

Кодан і Скарлет відразу це зрозуміли. Вони кинулися всередину, але не встигли зробити й двох кроків, як відчули, як земля під їхніми ногами провалилася.

Що це? Скарлет була шокована. Вона побачила незліченну кількість зелених колючих лоз, що стирчали з розбитої землі. Ці ліани виривалися з-під землі і звивалися до її ніг, наче живі.

Така ж доля спіткала не тільки її, а й старого фехтувальника Кодана.

Брандо тільки-но оговтався від атаки п'ятиголового Наги, і, звичайно ж, бачив ситуацію, в якій опинилися Скарлет і Кодан. Це були отруйні ліани П'ятиголового Нага, але він не встиг відповісти. Замість цього він використав меч, щоб не впасти назад, і в той же час направив ліву руку перед собою.

.

У цей момент усі побачили, як у повітрі позаду Брандо з'явилися яскраві зелені плями. Однак це були не світлі плями, а маленькі чарівні кружечки, які з'являлися в повітрі.

Магічне коло зайняло половину неба позаду Брандо, і воно розкинулося, як пара напівпрозорих зелених крил.

.

Потім, наступної миті, з магічного кола, як гарматні ядра, вилетіли кулі зеленого світла. Кулі світла впали на землю, вистрибнули вперед і злетіли в небо. Щільні точки світла швидко збиралися і утворювали форму півмісяця.

.

Брандо викинув ще одну картку.

Сотні золотих священних мечів півколом оточили п'ятиголового Нага.

Юнаки вдалині були приголомшені. Вони уявляли собі найпрекрасніше володіння фехтуванням і найжахливішу магію, але ніколи не уявляли собі такої величної сили. Це була сила їхнього пана.

Каргліз подивився на сцену з дивним виразом обличчя Меріал, я відчуваю себе ідіотом.

Меріал опустила голову і почервоніла, прошепотівши: Так, ти завжди була.

П'ятиголовий Нага теж відчував загрозу. Він підвів голову, і п'ятнадцять пар очей на його п'яти головах блиснули примарним зеленим світлом. Колючки, що розповзалися в бік Скарлет і Кодана, раптом змінили свій напрямок. Вони швидко відросли і переплелися перед п'ятиголовою Нагою, утворивши щільний колючий щит, який досягав десятків метрів заввишки.

Напад! — заревів Брандо на Кодана.

.

Величезне чудовисько вже не