Книги Українською Мовою » 💛 Романтична еротика » Поцілунок під забороною, Ясміна Лав 📚 - Українською

Читати книгу - "Поцілунок під забороною, Ясміна Лав"

386
0
28.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поцілунок під забороною" автора Ясміна Лав. Жанр книги: 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 62 63
Перейти на сторінку:
Глава 30

 Прокидаюся, вдихаючи приємний аромат улюблених, чоловічих парфумів. Кручуся на ліжку, відчуваючи, як велика, сильна рука торкається мого живота.

Розплющую очі — і мої губи накривають вимогливі вуста Романа. Тілом підіймається жар, а з рота виривається стогін.

— Давай ми сьогодні не будемо вилазити з ліжка, — шепоче хлопець, прокладаючи доріжку з поцілунків вниз по моїй шиї до грудей і захоплює губами набухлий сосок.

Вигинаю спинку, подаючись назустріч.

Його поцілунки зводять з розуму.

Відкидаю голову на м'які подушки й зариваю пальці у густе волосся, притискаючи ближче до себе.

— Гаряча… — шепоче Рома, стягуючи мої трусики, пальцями зачіпаючи клітор.

Тілом біжить тремтіння. Всередині все тремтить, кожна клітинка тягнеться до хлопця. Хочу відчувати його всередині.

Роман повільно розміщується між моїх колін і нависає наді мною, зазираючи в очі. Покриває мої щоки легкими поцілунками. Підборіддя, шию, ключицю...

Дражнить мене, розпалює вогонь у всьому тілі, змушує задихатися в його руках.

— Я кохаю тебе, — шепоче Роман і повільно входить у мене на всю довжину.

І я гублюся у відчуттях, віддаюся насолоді та ніжності...

***

— Ви пропустили сніданок, — усміхається мені мама, щойно я спускаюся в невелику, затишну вітальню, де приємно пахне хвоєю та потріскують у каміні дрова.

Сьогодні новий рік, в університеті канікули, і ми вчотирьох вирішили поїхати до Австрії. В один із найстаріших лижних курортів країни.

Хоч лижі — це не моя стихія, але я була безмежно рада білому, пухкому снігу, якого так і не дочекалася вдома.

Поки мама з вітчимом насолоджувалися високими спусками, ми з Ромою гуляли великим містом зі старовинною забудовою, милувалися надзвичайно гарними зимовими краєвидами, відвідали ярмарок та скуштували смачнющі солодощі.

Тиждень тут став для мене найкращим відпочинком за все моє життя. І тут я змогла забути останні події.

Про батька нагадували тільки дзвінки адвоката, який повідомив, що чоловіка засудили за викрадення людини та вимагання грошей.

А тема щодо Павла більше не підіймалася між нами з Романом.

Єдине, що я чула про хлопця — це чутки в універі, за якими його відрахували. І справді, після того дня я Пашу не бачила.

Сідаю на м'який невеликий диван біля мами й наливаю собі чашку гарячий чай. Але краще було б, звісно, кави випити.

— Андрій у місто поїхав, у нього справи якісь. А які в тебе плани? — запитує жінка.

— Плани... Я поки що не знаю, — відкидаюся на спинку диванчика і роблю ковток запашного напою.

— Можливо, ми сходимо разом за покупками? Звісно, якщо тебе не викраде Ромка, — усміхається мама.

І в цей момент я бачу, як до нас спускається мій хлопець.

Він з усмішкою підходить, вітається з моєю мамою, а потім ніжно цілує мене в щічку.

— Мені від'їхати ненадовго потрібно. До вечора повернуся, — тихо вимовляє Роман, ледь торкаючись моїх губ.

— Тоді до вечора, — кажу у відповідь і лагідно цілую хлопця.

Хочеться більше, довше і пристрасніше, але мама поряд, тому я повільно віддаляюся від таких жаданих губ.

— Не нудьгуйте, — усміхається Рома і залишає нас з мамою одних.

— Здається, тепер я вільна. І у нас є час купити подарунки, — усміхаюся мамі та бачу її щасливу усмішку.

Вже через пів години ми п`ємо запашну каву в одному з затишних ресторанчиків. А потім шукаємо для своїх чоловіків подарунки на Новий рік.

А ще ж шопінг... Та ми не стільки купували, скільки гуляли, розмовляли й просто проводили разом час.

Мама завжди була моєю найкращою подружкою, і зараз я про це згадала.

Наша прогулянка затягується, і в будинок, який винайняв вітчим, ми повертаємось уже під вечір.

Хлопці також затримувалися, тому спішити сенсу не було.

Дістаючи з автомобіля таксі декілька брендових пакетів, мама відчиняє для мене двері та пропускає в будинок.

Увійшовши всередину, я відразу відчуваю аромат чогось смачненького і квітів, а з вітальні доноситься легка, романтична музика.

— Що це? — повертаюся і дивлюся на маму, яка знизує плечима.

— Не знаю. Піди, подивися, а я сумки відкладу, щоб наші хлопці подарунки не побачили раніше, ніж потрібно, — вимовляє жінка і швидко залишає мене саму.

Прямую повільно до вітальні. Посеред кімнати розкладений невеликий стіл овальної форми. На ньому гарно розставлені гарячі страви, а посередині — гілочки ялинки й запалені свічки, які додають атмосферності.

Біля вікна стоїть Роман.

На ньому біла сорочка, чорні штани, а в руках хлопець тримає червону троянду.

Його обличчя сяє усмішкою, і я усміхаюся у відповідь.

— Що відбувається? — запитую зовсім тихо.

Роман повільно йде до мене, бере мої руки у свою долоню.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 62 63
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поцілунок під забороною, Ясміна Лав», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поцілунок під забороною, Ясміна Лав"