Читати книгу - "Парі на каченя, або Пограємось хлопчики, Тіна Вітовт"

- Та ви тут усі скажені, за вами тільки санітарів з психлікарні посилати...

- Що це за чудовисько, зніміть з мене цю скажену тварину!

Репетували дівулі відбиваючись від кота, який з навіженим "няяяявввв" літав по нашому подвір'ї. При цьому всьому своєму шаленому бігу не розбираючи дороги, і чомусь стрибав саме по цим же дівулям. 

Ну що поробиш, самі ж говорили, та ще з якою гордістю у голосі, тільки вони і варті уваги чоловіків. От котик також чоловік, і не оминув їх своєю дорогоцінною увагою. 

Так при кожній можливості і приділяє ту увагу. То на голову застрибне, додавши зачіскам вишуканості, ми напевно під час нашої потасовки щось не правильну укладку зробили, так він підкориговував. То одежинку новими візерунками від лап підправить, щоб все було по модному, прямо за останнім писком.

Я ж з Лєрою, в свою чергу, намагалися вгамувати кота, тому що двох притрушених вгамовувати було марно. Та як ми не намагалися його зловити - все було безрезультатно, надто він швидкий та спритний.

- Забери від мене руки, ти опудало болотне, - репетувала, як її там, здається Світлана.

І так постійно, тільки но я намагалася щось донести до цих тупих курок. Ну що поробиш, що не доходить до них - у котика стрес. Кицька виявилася і не кицькою зовсім. А наші спроби спіймати бешкетника безпосередньо на його жертвах не увінчувалися успіхом, тому що ті жертви ще більше репетувати починали, вже сахаючись від нас.

Хлопці сміхом заходилися, мало животи у них не луснули. Смійтеся, смійтеся доки можете, з вами жартівниками пізніше розбиратися будемо, і цих неадекватних вистачає. 

Вони, паскудники, ще і тоталізатор почали влаштовувати. Ставки ставили вбільшості на кота, що він вийде переможцем цього всесвітнього протистояння - переляканий кіт проти неврівноважених панянок, та двох месниць, що намагаються врятувати світ від божевілля.

Ось хто ніколи не нудьгує, і знаходить розваги навіть там де вони на перший погляд відсутні. І як ним це вдається? Хоча, якби я поглянула з боку на нашу колоритну компанію, напевно сама знайшлася сміхом.

А котик і далі бігав та не міг вгамуватися. Бідолашний Падишах, дісталося йому сьогодні, а всього то навсього хотів, котяра, з кішечкою погуляти. Мало йому було нерівних боїв з місцевими котами, так напоровся на несповна розуму дівиць.

Спитаєте, а що ж такого сталося? Через що стільки галасу? 

Ооо, я вам розповім. Пам'ятаєте, я сиділа в клумбі серед кущів квітів, як сама прекрасна та пахуча квіточка. 

Та гаразд, до прекрасного мені у той момент було далеко, і думаю пахла я також відповідно до свого зовнішнього вигляду.

Так, щось я відволіклася. От сиджу собі спокійно на рушничку у клумбі, копирсаюся в землі, байдуже, манікюр безповоротно зіпсовано. Нікого не чіпаю, та кіно споглядаю з кущів. 

Мене то ніхто не бачить, а мало того, навіть не здогадують, що така милота сидить неподалік. Побачили б, тричі перехрестилися та ще через плече сплюнули. Ну що поробиш, якщо краса страшна сила, і тієї краси у мене сьогодні хоч греблю гати.

Так от, сиджу, а за спиною незрозумілий шурхіт та фиркання розпочалося. У мене мало серце в п'яти не втекло, а волосся дибки вже і так стоїть, дякую кущам.

Незнаю що я собі надумала б, якби не пригадала, ми ж молоко залишаємо для їжаків та бродячих котиків. Але сьогодні зовсім забули про тваринок, були причини.

Мої улюблені актори погорілого театру запримітили мій рух у кущах. Вже направили хлопців на перевірку місцевості, бо ж дівулі - ранимі квіточки, можуть і свідомість втратити, он вже за груди тримаються.

Я довго не думаючи почала свою котячу серенаду зависати, треба ж цікавий люд від себе відволікти. І зовсім не чекала на відповідь котячу, тепер уже справжню збоку.

З того переляку сунулася вбік і напоролася на їжака. Який же він колючий! В інший бік рефлекторно сіпнулася і придавила котяру.

Що почалося... Котяра зашипів, завив та ще такі страшні звуки почав видавати, що я рятуючись швирнула в нього їжака, навіть не відчула голок цього разу, та додала по коту ще рушником. І вискочила з кущів прямо на хлопців.

Хто ж знав, що я так налякаю кота і не тільки.

Падишах, я вже пізніше у переляканій тварині упізнала милого котика, вискочив за мною і розпочав весь безлад на подвір'ї. Мало було усім побачити прекрасну мене, так котик додав неперевершених емоцій та відчуттів усій бравій компанії.