Читати книгу - "Крило метелика (частина 1), Кіра Леві"

— Для мене всі охоронці на одне обличчя. Він не перший загиблий на роботі. Їм за ризик великі гроші сплачують.

— Ти вагітна? — я різко змінила тему.

— Звідки я знаю! Тут тестів нема! І УЗД теж! — так само швидко відповіла вона. І відразу обурилася. — І Соболєв, старий козел, підставив. Не пояснив, що таке ця ваза... еко... Так йому і треба! Нехай обломиться тепер його Анька і дізнається, що таке борсатися в лайні. Не буде в неї дорогого весілля!

Посміхнувшись, я опустила очі. Мені останніх речень вистачило. Все ж таки прикидається «дурненькою». За принципом — юродивих не чіпають.

— То батько Сергій?

— Звідки… Ні!

— Ні так ні. Час покаже. А зараз вистачить тут дурня валяти, — різко змінивши доброзичливий тон, я змусила слухати себе, не даючи часу огризнутися. — Ось тобі інструмент, обріж нормально нігті. Із завтрашнього дня будеш їсти з усіма, працюватимеш там, де скажуть. Не хочеш, то тебе ніхто не тримає. Йди на всі чотири боки. Ігри закінчилися, Ілоно. Ми всі у рівних умовах. Плата за роботу — їжа, дах, захист. Час дозвільного життя залишився у минулому.