Читати книгу - "Вники, Міхал Шьмеляк"

спокійніше, але він налякав єдину людину, яка могла йому щось сказати. Він підвівся з шезлонга, підійшов

до дверей машини й постукав у них.

– Вибачте, мене понесло! – крикнув він, але ефекту не було. Двері навіть не поворухнулися. –

Рубенс! – знову покликав Косма, але без відповіді. – Пане Романе! – Це теж не спрацювало.

66

Він сам капітально все спаскудив…

  

Косма спустився в село, ймовірно, пройде деякий час, перш ніж Майя подзвонить йому. Ідеальний

момент, щоб розібрати все в своїй голові. Потрібно було відвідати крамницю і поповнити деякі запаси.

Звук удару дверей у дзвінок підняв Сильвію зі стільця, і вона знову чергувала замість матері.

Побачивши відвідувача, вона спочатку закотила очі, але потім усміхнулася.

– День добрий, — сказала вона заздалегідь.

Косма посміхнувся і кивнув.

– Що подати?

– Тетрапак "леха".

– А може якесь винце, шоколадки, квіти для романтичного вечора? – саркастично запитала вона, ставлячи пиво на прилавок.

– Це я хотів спитати, чи вчора щось склалося з вашими відносинами, – відрізав він.

– Пфф. – стиснула губи дівчина. – Просто прогулянка.

– По горах і долинах, га? – Він багатозначно подивився на її груди.

– А що? Завидки беруть? Сам би хотів б піти цією стежкою, чи не так?

– Не люблю дуже натоптаних, — відповів він, кладучи перераховані гроші на прилавок.

– Придурок! – Вона демонстративно відвернулася.

Косма майже виходив, але, схопившись за ручку дверей, знову почув її голос:

– Ти залишишся до суботи?

Поліцейський зупинився. Тихо задзвонив дзвінок.

– Не знаю, а що? Треба?

– Має бути гарне свято.

– Не на мої настрої.

– Розумієш, храмове свято, багато поганого пива з наливайки і самогону, випитого за пожарною

частиною. У людей розв'язуються язики. Я можу допомогти тобі попитати у того чи сього, можливо, я навіть

знаю, кого запитати. У кожному місті є своя система моніторингу, і в людей похилого віку запис іноді

чіткіший, ніж з камери. Не бійся, твоя бджілка Маєчка27 ревнувати не стане. А навіть якщо це станеться, то

що? Швидше вийдеш на слід.

Сільвія зухвало посміхнулася.

Косма знову підійшов до прилавка, сперся на нього руками й подивився Сільвії в очі. Було в ній щось

таке просте, що можна знайти у звичайних дівчат, які прагнуть найпростішого щастя, але вона видавала себе

за найгарячішу штучку в селі. Можливо, це комплекс, пов'язаний з місцем зростання? Може, вона заздрила

своїм сестрам, що вони вискочили з цієї халепи, і хотіла показати, що вона ще хоробріша за них?

– Чому? - спитав він.

– Що, чому?

– Чому ти хочеш мені допомогти?

– Може, ти мені подобаєшся?

– Ні, це не те.

– Звідки ти знаєш? – запитала Сільвія з серйозним, невідповідним до ситуації обличчям.

– Я неправильно висловився, ти любиш усіх хлопців. І це не образа чи звинувачення, - швидко додав

Косма. – Але той зниклий священик, Пьотр, тобі більше подобався, так? Хоч ти, здається, і не ганяєшся за

сутанами.

Дівчина напружено подивилася на нього, і Косма зрозумів, що це момент, наче роздача карт у

покері й зондування суперника. Заграти на певно, чи спокійно, чи, може, вийти з-за столу?

– Ти помиляєшся, — нарешті сказала вона. - Я роблю це для тебе.

– Брешеш, але я ціную це.

– І це не те, нібито я якась повія. Тут, у Вниках, коли я дивлюсь на когось із хлопців, то він одразу ж

бажає одружитися. А такий священик нічого не хоче, просто приїхав, посидів пару тижнів, може, місяць, а

потім поїхав.

– З Пьотром так було?

– Він був іншим.

27

Бджілка Майя — австрійсько-японсько-західнонімецький анімаційний серіал виробництва Nippon Animation. Він складається з двох серій по 52 епізоди кожна. За мотивами книги німецького письменника

Вальдемара Бонсельса «Бджілка Майя та її пригоди», вперше опублікованої в 1912 році. Серіал був дуже

популярним у Польщі та Чехословаччині (пісню для чехословацької версії записав Карел Готт).

67

– Не любив дівчат?

– Цього не знаю, — повільно відповіла вона, ніби роздумуючи, як багато вона може відкрити. – Він

був… Знаєш, учора з Мареком, слово за словом, і ось.

– То, може, він все-таки не любив дівчат? – запитав Косма. Гомосексуалізм серед священиків був

досить поширеним явищем, і організація дивилася на це крізь пальці.

– Ти не будеш сміятися з того, що я скажу? Обіцяєш?

– Обіцяю.

Сільвія подивилася на двері, ніби хотіла переконатися, що ніхто не зайшов, хоча дзвінок, що висів

поруч, міг би попередити їх.

– Кажуть, у старих жінок бувають передчуття, — тихо сказала вона. – Але з Пьотром... Люди, мабуть, підшкірно відчувають загрозу. У програмі на Discovery говорили, що це пережиток тих часів, коли ми

полювали на мамонтів, а на нас полювали шаблезубі тигри. Так було і з ним. Поряд з ним власно так і було?

Розмова і зустріч із Мареком, така, як учора, — це все одно, що сонячного дня сходити на цвинтар. І кожна

мить з Пьотром була наче ходити на кладовище темної безмісячної ночі. Ти начебто знаєш, що тобі нічого не

загрожує, але по шкірі аж мурашки бігають. Розумієш мене?

– Так. І не сміюся.

– Як поліцейський, я думала, що будеш сміятися.

– Тому я не сміюся», — відповів він.

– Косма, Пьотрек був поганою