Читати книгу - "Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів, Арія Вест"

І в ту ж секунду, як відьма мала накинутися на принцесу, роззявивши зубату пащеку, її наче щось неймовірно злякало. Раптово передумавши, вона безглуздо зашпорталася об власні криві ноги і голосно залаялась:

― ЧОРТ БИ ТЕБЕ ПОБРАВ! НЕЧИСТЬ ПРОКЛЯТА!!!!!

І, пронизливо верещачи, понеслася геть так само, як і з’явилася.

― …

Релі виявила себе у ситуації вкрай дивній. Що ж могло так злякати моторошну відьму? Невже вона, відчувши якимось дивним чином силу її кинджала, вирішила не ризикувати і тому накивала п’ятами?

Е ні, нісенітниця якась. Цей кинджал і справді могутній, та щоб встромити його у тіло нечисті, недостатньо просто вміти ним махати. Можна вибити кинджал з рук ― і все, момент буде втрачено. Релі чітко зафіксувала зубату пащеку відьми. Тільки того забажавши, вона могла напасти і відкусити голову принцеси цілком.

Ні, справа вже точно не у кинджалі.

Подивившись на нього ще разочок, Релі заховала Чорну смерть за пояс і поглянула на свого супутника.

Вей сидів, як зазвичай, із абсолютно спокійним виразом обличчя, підпираючи підборіддя рукою, і дивився виключно на принцесу.

Очі його зблиснули, і уста проказали із щирим захопленням:

― Треба ж! Ваша Величносте, ти володієш винятковими здібностями! Лише тільки зачувши їх, відьма злякалась і втекла!

Де Вантелл тільки й залишалося, що нервово всміхатися і кивати.

Думками ж вона була упевнена: «Я нічого не робила. І якщо вже візник лежить у відключці, а більше тут нікого немає…» ― її погляд зосередився на хлопцеві, смагляве обличчя якого під світлом літаючої сфери здавалося нестерпно харизматичним.

Привіт, читачу! Оце так, а виявляється навіть наймогутніші істоти на світі можуть боятися, перебуваючи поряд із могутніми та ще й красивими принцесами)))

З тебе лайк - автору приємно❤️
Коментуй про свої враження, ділися переживаннями та обговорюй сюжет у коментарях)))