Читати книгу - "Закон Єдиного. Книга 1. Історія Небесних королівств., Алекс Міш-ах"

  3. І кораблі Хранителів виглядали як зірки, і несли мільйони ефірійних архангелів, які були Богами і Богинями в багатьох світах. І вони сформували крила для лавини Хаутуона, щоб стійко тримати курс до червоної зірки, землі людей. І таким чином, дотримуючись дисципліни, прибув флот шанувальників Джеховіха, які лише двісті років тому, перед Потопом, були подібні до паразитів, які копалися в темряві і були глибоко занурені в смерть. У той час це було їхнім єдиним знанням, і Великий Джеховіх та Його високі світи були їм невідомі.

  4. Дедалі яскравішим та яскравішим ставало це велике змахуюче сонце, кероване безсмертними Богами. Воно ставало все більш і більш переконливим доти, доки не увійшло у вихор землі, і не перетворилося на живий вогонь, - великий, як земля. Воно виблискувало різними кольорами, - від чорного до адамантового, синього, білого, фіолетового, жовтого, червоного, рожевого і всіх інших відтінків. Воно виблискувало широкими підвішеними завісами, глибокими, як ширина світу, а вітрила і прапори височіли вгорі так високо, як місяць над землею.

  5. На півдорозі у вихорі землі воно зупинилося, і міріади навколишніх зірок тепер зібралися разом, велично, з кожного боку, аж доки навколо атмосфери землі, практично, не залишилося вільного місця. І все це палало вогнем небес Джеховіха. Музика, яка виходила від трону Бога, тепер припинилася. Бо, як тепер грали елементи в гармонії, то така музика була чутна і для людей на землі.

  6. Ледве встоявши під калейдоскопом блиску в одній позиції, воно перемістилося, змінюючись і формуючись указами Богів і Богинь. Як генерал на землі маніпулює своїми арміями, за допомогою рухів рук, так само, у величності та блиску зірки відбувалися чудові зміни, простягаючись за межі небесного склепіння по всіх небесах.

  7. І тепер серед зірок відкрилася інша брама. І було помічено пучок зірок, що наближався з південного сходу. Це була зірка, оточена іншими зірками, але більш яскрава, ніж усі інші. Це був зоряний корабель Афа, Оріанського Керівника. При його вигляді всі душі на небесному склепінні оберталися - у гордості та здивуванні. Там зібралися найшвидші й наймогутніші, - серед усіх незліченних мільйонів Богів і Богинь, що досягли вершин у грі та управлінні світами. І побачивши цю ефірійну зірку, ангели й Боги шепотіли: Аф! І чари його імені, широко відомого в Нірванських областях рівноправних небес, поширилися за кордон, поки кожна душа не вимовила: Аф! У всіх областях атмосферії і на землі.

  8. Дедалі ближче й ближче він наближався, аж поки не зупинився біля Чінвата, на межі вихору землі. Впевнено і з владою рухався він, поки його зірка не зупинилася біля входу на небеса землі. І вона зупинилася, немов завершивши безсмертну сцену.

  9. Але моментом пізніше весь потік чудових світів рушив вперед, до землі, оточивши її з кожного боку. І зірка Афа наблизилася до Хореду, до трону Бога.

  10. Це був ранок третього дня приливу Дана, до кінця якого залишалося ще чотири дні. І тепер маршали зайняли свої сторони. Першим вигукнув С’юджі, Керівник над усіма іншими, прямо від трону Бога: Вітаю, Аф, Син Джеховіха! І ці слова були підхоплені з кожного боку, і виголошені разом у широкому розмаху по всьому світу. Дедалі ближче й ближче збиралися разом великі зоряні кораблі й сонце Хаутуона. Доти, доки вони не утворили щось на кшталт мережі, з'єднавшись і заповнивши атмосферу землі зі сходу на захід, і з півночі на південь. І нижче і вище, з кожного боку. І слова маршала: "Вітаю, Аф, Син Джеховіха!" повернулися, як відлуння з усіх небес.

  11. Потім флот Афа наблизився, і він та його архангели зійшли. І він піднявся на трон, кажучи: Вітаю, Нефе, Боже небес і землі! І це було також повторено мільйонами ангелів. Після чого знаки і церемонії Богів були завершені, і був оголошений відпочинок на три дні. І ангели зійшли зі своїх суден, і нескінченним ланцюгом простяглися до кожної чверті землі, яку вони бажали відвідати. І протягом трьох днів і ночей відвідувачі зупинялися на землі та на нижніх небесах. Вони оглядали те, як була зроблена земля: її континенти й океани, її гори й долини, її хижаки й в'ючні тварини, її птахи й риби. І, перш за все, її смертні люди і духи, які затримувалися на землі, - великі оповідачі історій, які не знали вищих небес. І потім вони розглянули небеса, і роботи Бога і його Лордів; їхні дитячі, лікарні, фабрики, школи і коледжі.

  12. І четвертого дня маршали закликали до порядку. І настільки великою була дисципліна ангелів і злагодженість зоряних кораблів, що за мить порядок уже правив серед усіх цих незліченних мільйонів ангелів.

  13. Під час відпочинку керівники з багатьох світів, Боги і Богині, змішалися разом, і обмінялися своїм різним досвідом у широких сферах всесвіту Джеховіха. Вони керували як планетами, так і небесними світами, і рухом ефірійних планет, - повертали планети з їхнього орбітального курсу, або змінювали їхні осі обертання. Вони відроджували мільярди душ у джайанських областях, створюючи нові матеріальні світи і знищуючи старі, збираючи духів, позбавлених спадщини, з подальшим їхнім відродженням. Жодному серед них не здавалося, що всесвіт Джеховіха кінцевий, коли такі чудеса відбуваються вічно!

  14. Коли порядок було відновлено, Бог наказав, щоб Вакхах піднявся, щоб бути помазаним, і сказав: Від Вашого імені, Джеховіх, я помажу цього Вашого Сина Богом небес і землі, на наступні чотириста років. Направляйте його в мудрості й любові, Отче!

  15. І Бог зібрав моральний достаток і зробив корону, і помістив її на голову Вакхаха, кажучи: Вітайте Бога небес і землі, Сина Джеховіха! Це разом повторили всі ангели. І потім Бог зняв тригранник, сімган, родинну реліквію Богів червоної зірки, землі, і повісив його на шию Вакхаха, кажучи: Візьміть цю родинну реліквію, символ трьох сутностей в одному, і носіть її для слави Великого Духа, Джеховіха!