Читати книгу - "Красива Карма енергій , Ясна Приведа"

Недавно одна читачка написала, що має на роботі проблему з співпрацівницею - харить її. Пишу їй - ви надто відкриті, тому вона до вас і «заходить» без перестанку. Попоїсти вас.

Є такий тип людей, який реалізуються на роботі ( бо вдома ЇХ пресують ) через приниження інших. 
Такі собі істерички-героїні. 
Жінки, в основному. 
Недолюблені з дитинства, з купою образ на батьків, родину та всесвіт. Не люблять себе і ближнього. Себе найбільше. В душі порожнеча. Мало того - чорна діра. Висвердлена власним неприйняттям себе.  

І давай гасити по людях.

Та ні, вони не стоять з мечем, щоб рубати голови. Ні, ні. Вони наче примочки до рани. Добрі спочатку, уважні. Будуть все питатися як у вас справи, вивідувати ваше особисте. Турбуватися ( наче ). А потім - хрясь! Диви! У вас вже пів руки відкушено. І так далі. Ви спочатку не помітите цього. Рука то ніби й ціла. Але її трохи круте на погоду. Чи поясниця. Чи голова болить мало не щодня.

Атож! 
Знайомо?
А проблема на так у таких людях, як у вас - ви їм все на блюдечку, вам шкода їх. Вони ж такі зайняті. Так багато працюють! Матінко рідна, ще й їм поможіть. Ага.
Лізете без броду у воду, а потім п’єте брудну воду, бо вже до горла дійшла.
А для них - ви ніхто, і звати вас ніяк. Вони будуть повзти до боса, лиш себе вихваляти і виставляти героями. А ви сидіть тихо. Вас нема.

Отаке.
Примочки з ядом.