Читати книгу - "Кароока, Mary Uanni"

Старша донька, Роня, вже була готова. Вона швидко зібрала рюкзак і, закинувши волосся назад, сказала:

— Мам, я сьогодні після занять забіжу в офіс, може, зможу допомогти тобі з розслідуванням.

Єва з гордістю подивилася на неї. Роня завжди була її підтримкою, особливо в найскладніші часи.

Двійнята, Поліна і Макс, сиділи на дивані, тихо переглядаючи свої телефони, але варто було Єві подивитися на них з підозрою, як Поля тут же випалила:

— Ми не сваримося!

— Взагалі-то, ніколи! — додав Макс і показав сестрі язика.

А маленький Дімуська, карапуз з кучерявим рудим волоссям, яке точнісінько повторювало татове, сидів у своєму дитячому кріслі і весело гриз печиво. Побачивши Луку, він радісно підняв ручки:

— Тато!

Лука підійшов, підняв малого на руки і потерся носом об його щічку.

— Ну що, молодий чоловіче, будемо сьогодні захищати будинок від ворожих загарбників? — жартівливо запитав він.

Дімуська щось пробурмотів у відповідь і розсміявся. Єва поглянула на цю картину з теплом у серці. Лука був ідеальним батьком, а діти обожнювали його.

Обід на величезну сім’ю готувала мама Єви, як завжди, додаючи в страви щось особливе, що робило їх незабутніми. А тато завжди знаходив час, щоб підтримати, дати пораду чи просто посидіти поруч, слухаючи про нові справи доньки.

Частими гостями в їхньому домі стали тьотя Маша і дядя Саша. Вони були ідеальною парою, а діти Туманових вже з нетерпінням чекали на появу двоюрідної сестрички.

Лев, як і очікувалося, поїхав за кордон, і про нього було мало що відомо. Працював він, як завжди, багато, ніби намагаючись наздогнати час.

А ось Влад і Лія… Тут Єва теж не помилилася. Вони стали парою, і тепер вся сім’я Єви і Луки думала, як організувати їм ідеальне весілля.

Єва подивилася на всю цю картину, що розгорталася перед нею, і посміхнулася. Життя було не просто хорошим — воно було ідеальним.

Дні йшли, а за днями місяці, за місяцями роки.

Одного ранку, самого простого, він був буденний, весняний. Сонце ще не піднялося високо, але вже тепліло, промінь світла проникав крізь вікно і м'яко осявав кімнату. Звичний запах кави долинав з кухні, але він не мав великої тепла, яка завжди допомагала почати день. Всі звуки здавалися більш різкими, незвичними, навіть телевізор, який давно вмкнувся, ледь торкався нервів. Це були новини.

— Крупний підприємець Лука Туманов загинув під час атаки на компанію Fye. — прозвучало на екрані, і Єва відчула, як серце в мене затріпотіло. Щось було не так.

Моя рука автоматично притягнута до телефону. Я не думала, я діяла — просто набрала номер. Це був рефлекс, я вже звикла до таких моментів.

— Рудий! — крикнула я в слухавку, навіть не чекаючи, поки хтось відповість. — Додому швидко! Мені начхати, що ти на тому світі! Хто змінювати підгузник Дімові буде? Дивись мені!

Я не могла не хвилюватися, навіть якщо намагалася це приховати. Кожен момент на рахунку, і я знала, що без нього я не впораюся.

— На мотоциклі не ганяй! — продовжувала я, вже більш твердим голосом. — А то я сама відправляю тебе на той світ, і не сміши мене більше так! Готуй поянювальну, чому в цей раз ти відкинувся.

Мої слова, мов вогняні стріли, летіли в порожнечу, і я знала, що він чує іскру між ними, відчуваючи тугу і водночас рішучість. Серце било шалено, але я не мала права на слабкість. Важливо було діяти швидко.

Звісно, ​​він відреагує. Вони завжди так реагували, коли я була на межі, коли треба було вирішувати важливі справи. Але мені не було часу на перепочинок. Я вже бачила в уяві, як він повертається, зі швидкістю метеора, і як ми разом будемо вирішувати всі ці питання, які захоплювали нас так сильно.

Цей момент був популярний. Туманова "вбили", і ця атака на компанію Fye не була випадковістю.

Кінець

Кінець