Читати книгу - "Небо над Іраном ясне"

        Ми і всі пригноблені народи світу раді, що засоби масової інформації і пропагандистські машини усього світу під диктовку злочинних держав звинувачують нас у всіх смертних гріхах. Що може бути джерелом більшого задоволення, ніж те, що США з усіма їхніми претензіями, зброєю, слухняними їх волі державами, контролем над величезними багатствами пригноблених народів відсталих країн і засобами масової інформації були так зганьблені в своїх нападках на героїчний іранський народ і країну Багіятуллах, що не знають, що робити, і від усіх, до кого вони звертаються за підтримкою, отримують відмову.

        Тільки участь Всевишнього змогла розбудити народи, особливо мусульманський народ Ірану, і вивести іранців з темряви шахського гноблення до світла ісламу.

        Користуюся нагодою дати пораду пригнобленим народам і народу Ірану - твердо і впевнено йти прямою дорогою, визначеним Господом; по дорозі, не пов'язаній ні з атеїстичним Сходом, ні з нечестивим Заходом. Ні на хвилину не забувайте про те, що слід віддячити Всевишньому за цю милість. І нехай внутрішні і зовнішні агенти наддержав не похитнуть вашої залізної волі і чистих помислів. Знайте, що чим більше шаленіють ЗМІ сатанинських держав Заходу і Сходу, тим більше ваша божественна сила. А великий Господь воздасть усім вам належне в цьому та інших світах.

        Я настійно звертаюся до мусульманських народів із закликом гідно, самозабутньо і жертовно слідувати політичним, громадським, економічним і військовим традиціям та культурі священних імамів, цих знаючих наставників роду людського. Я також закликаю вас не відступати, анітрохи від традиційного ісламського права і богослов'я, що є виразником вчення про Пророчу місію і імамат, а також законів розвитку народів. Закликаю не відступати як від первинних (усул), так і від вторинних (фуру) його приписів і заповідей, кожна з яких є частиною ісламу. І не піддавайтеся спокусам злих сил, ворожих істині й релігії. І знайте, що навіть найменше відхилення це початок занепаду релігії, ісламських норм і краху правління Божественної справедливості. І ніколи не нехтуйте п'ятничними намазами і зборами, які є політичними молитвами, бо ці п'ятничні намази - одна з найважливіших милостей Божих, посланих Ісламській Республіці Іран. Ніколи не нехтуйте також обрядами оплакування Чистих Імамів і особливо траурними церемоніями за покровителя всіх пригноблених, який отримав мученицьку смерть за віру, імамом Хусейном (хай благословить його Господь).

        І знайте, що все те, що заповідали імами щодо цього історичного героя ісламу, і всі прокляття, що посилаються на адресу гнобителів і утискачів "Ахлі-бейт", - це особливо героїчний виступ і протест народу проти жорстоких і несправедливих правителів всіх часів.

        Ви ж знаєте, що виступи протесту проти безчинств Омейядів (хай прокляне їх Господь!), хоча нікого з них вже немає в живих, і всі вони відправилися прямо в пекло, це протест проти всіх гнобителів у світі. Збереження наступності таких виступів ліквідує пригнічення, жорстокість і несправедливість.

        Потрібно зробити так, щоб в обрядових піснях і причетних оплакуваннях і вшануваннях імамів сміливо згадувалися злочини і жорстокості, вчинені гнобителями і пригноблювачами всіх часів.

        А в наш час потрібно сміливо говорити про епоху утиску ісламського світу з боку США і СРСР і всіх їх поплічників, таких, як саудівці, цих зрадників великого Святилища Господнього, і посилати їм всім прокляття.

        Всі ми повинні розуміти, що саме політичні заходи, що допомагають мусульманам, особливо шиїтам, усвідомити свою ідентичність, сприяють єдності мусульман.

        Хочу зазначити, що мій релігійно-політичний заповіт адресований не тільки великому іранському народу, а й усім мусульманським народам і пригнобленим всього світу всіх національностей і будь-якого віросповідання.

        Я смиренно прошу всемогутнього і великого Господа ні на мить не залишати нас і наш народ і ніколи не обділяти синів ісламу і наших бійців своєю милістю і благословенням.

  Рухоллахе Мусав’є Хомейні

        В ІМ'Я АЛЛАХА, МИЛОСТИВОГО, МИЛОСЕРДНОГО!

        Значення славної Ісламської Революції, яка відбулася зусиллями мільйонів найдостойніших людей на крові тисяч загиблих і покалічених мучеників і стала джерелом надії для мільйонів мусульман і знедолених усього світу, настільки велике, що його неможливо висловити словами.

        Я, Рухоллахе Мусав’є Хомейні, з усіма своїми недоліками, надіючись на велику милість Всевишнього, чий великотрудний життєвий шлях був відзначений відданістю до прихильності Божої, як нікчемний учень, який разом з іншими правовірними братами покладає надії на цю Революцію, міцність її завоювань і якнайшвидше переможне завершення, висловлюю наступне (хоча у чомусь і повторююсь) в якості завіту нинішньому і майбутньому поколінням. І прошу всепрощаючого Господа дарувати мені щирість в складанні цих записів.

        1. Ми знаємо, що Велика Революція, вигнання тирана і загарбників з Ірану, перемогла завдяки Божій допомозі. І якби не було цієї підтримки Господа, вона не змогла б відбутися в умовах тієї пропагандистської кампанії, яка була спрямована, особливо протягом останнього століття, проти ісламу і духовенства, в умовах незліченних спроб посіяти розкол, що вживаються з боку писак і балакунів на сторінках преси і на антиісламських та антинародних лекціях, виступах і зборах, що проходили під виглядом національних; всіх тих антиісламських віршів, жартів і дотепів, коли були відкриті розважальні центри, кубла, гральні та питні заклади, вживалися наркотики. Все це мало на меті розбестити активне молоде покоління, яке повинно працювати на благо розвитку і прогресу своєї улюбленої батьківщини. Так молодь хотіли зробити байдужою до того, що творили шах, його неосвічений батько і слухняні парламентарії, нав'язувані народу посольствами могутніх держав. Більш того, з огляду на обстановку, яка склалася в університетах, школах і навчальних закладах, в руках яких перебувало майбутнє країни і куди залучали викладачів і професорів прозахідної чи просхідної орієнтації, які на всі 100 відсотків були ворожі не тільки ісламу та ісламській культурі, а й усьому справді національному (хоча серед вчителів були і віддані і співчуваючі люди, вони не могли зробити нічого корисного, оскільки знаходилися в жалюгідній меншості та пригнобленні), а також беручи до уваги ще десятки інших проблем, таких як ізоляція духовенства і спотворення всією міццю пропаганди способу мислення багатьох з них, здавалося неможливим, що наш народ одностайно підніметься на боротьбу по всій країні з єдиною ідеєю і вигуками "Аллах великий!", приносячи великі жертви на вівтар революції, вижене місцевих та іноземних правителів