Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Лука і вогонь життя 📚 - Українською

Читати книгу - "Лука і вогонь життя"

339
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лука і вогонь життя" автора Ахмед Салман Рушді. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 65
Перейти на сторінку:

— Гей, ви, — гукав Лука Собаку й Ведмедя, — гайда додому.

Він підбіг до кнопки збереження і, щойно простяг до неї руку, як одразу спіткнувся, про що він знав заздалегідь; він устиг іще зачепити кнопку лівою ногою, а тоді незграбно нахилився праворуч; наостанок він ще почув чергове «дзень-дзелень» як підтвердження пройденого рівня; а тоді побачив, що всі цифри з його поля зору зникли; якийсь час йому паморочилася голова; тоді він відновив рівновагу й побачив, що золота Куля також зникла, а кольори довкола нього стали звичайними. Він зрозумів: світ Чарів залишився позаду, а він був там, де йому і потрібно бути.

— Здається, та ж сама година, що була, коли я виходив з дому, — дивувався він. — Тож усього цього не було, за винятком того, що було. — До того ж Горщик Видр все ще звисав з його шиї і був теплий. Вдихнувши на повні груди, він забіг до будинку, а тоді якнайшвидше піднявся сходами нагору, а за ним — собака Ведмідь і ведмідь Собака.

Дім зустрів його солодкими запахами: маминими парфумами, тисячею і однією загадкою кухні, свіжістю чистих простирадл, накопиченням ароматів усього того, що сталося в тих стінах упродовж усього його життя, а також давнішими нечіткими запахами, що були тут ще до його народження. А вгорі на сходах стояв його брат Гарун з дивним виразом обличчя.

— Ти кудись ходив? — запитав Гарун. — Ти знову дивачив. Я вже бачу по твоїх очах.

Лука промчав повз нього, кинувши:

— Я не маю часу тобі розповідати, чесно.

Тож Гарун обернувся й побіг за ним.

— Ну що, мав пригоду? Розповідай! Між іншим, а що то звисає з твоєї шиї?

Лука мовчки біг, а собака Ведмідь і ведмідь Собака протиснулися попри Гаруна так само як Лука і помчали у спальню його тата. Вони брали участь у пригоді від самого початку, тож не хотіли проґавити її найважливішого моменту.

Рашид Халіфа лежав у ліжку і спав з відкритим ротом, як і тоді, коли Лука бачив його востаннє, в руках усе ще стриміли катетери, а на ослінчику біля нього медичний монітор показував, що його серце все ж таки ледь-ледь билося. Проте він мав щасливий вигляд, так ніби йому розповідали якусь приємну історію. Біля ліжка стояла мати Луки Сорая, тримаючи пальці біля своїх уст, тож Лука збагнув, що в ту мить, коли він убіг до кімнати, вона саме хотіла поцілувати кінчики своїх пальців і доторкнутися до Рашидових уст, прощаючись з ним.

— Що це ти ганяєш як очманілий? — вигукнула Сорая, і тоді до кімнати забігли собака Ведмідь і ведмідь Собака, а за ними ще й Гарун. — Перестаньте! Ви ж не на вулиці! І не в цирку! Що з вами коїться?

— Будь ласка, мамо, — благав Лука, — нема часу пояснювати, будь ласка, дай мені зробити те, що я маю зробити. — І не чекаючи на мамину відповідь, він поклав Картоплину Видр, що палахкотіла Вогнем Життя, у відкритий рот тата, і картоплина, на його превеликий подив, одразу розтанула. Лука, який жадібно заглядав татові в рот, побачив, як маленькі язички вогню пірнули вглиб Рашида; а тоді їх не стало видно, і якийсь час нічого не відбувалося, і серце Луки завмерло.

— Ну що ж ти, — сварила його мати, — дурний хлопчику, наробив?… — Однак потім слова занепокоєння завмерли на її устах, бо вона, як і решта присутніх у кімнаті, побачила, що до Рашида повертається здоровий колір обличчя — він наче зашарівся від збентеження, а тоді монітор на ослінчику почав карбувати рівномірне й стійке серцебиття.

Спочатку зарухалися Рашидові руки. Потім мимовільно простягнулася його права рука й почала лоскотати Луку, а Сорая, побачивши це, аж сахнулася — почасти від усвідомлення дива, а почасти від страху.

— Та не скобочи мене, тату, — весело сказав Лука, а Рашид Халіфа, не розплющуючи очей промовив:

— Я не скобочу тебе. Хто скобоче? Ніхто! — а тоді він перевернувся на бік і дотягся до Луки ще й лівою рукою.

— Ти мене скобочеш, — реготав Лука, а Рашид Халіфа, розплющивши очі й широко усміхаючись, невинно сказав:

— Я? Я тебе скобочу? Ні, ні. Дурниці!

Рашид сів рівно, потягнувся, позіхнув і поглянув на Луку з хитрою допитливістю.

— Я бачив предивний сон, про тебе, — сказав він. — І що ж воно таке наснилося мені? Ніби ти подорожував Світом Чарів, а тоді той світ почав розвалюватися. Хм, там ще були Слоно-Птахи і Респектощури, а також справжнісінький Летючий Килим, а потім тобі довелося стати Викрадачем Вогню, і ти викрав той Вогонь Життя. А ти, Луко, нічого не знаєш про цей сон? Ти, часом, ну, просто випадково, не можеш допомогти мені його пригадати?

— Може й так, а може й ні, — промовив Лука, — але ти, тату, маєш знати, що мені весь час здавалося, що ти, правду кажучи, був поряд зі мною, допомагаючи мені порадами й добрим словом; без тебе я пропав би.

— Я також, — сказав Шах-Казна-Що, — я також би пропав, якби не твій невеличкий подвиг, авжеж. Або ж ні, не невеличкий подвиг. А по суті, твій колосальний суперподвиг. Не тому, що я хочу, аби ти став задавакою чи щось таке. Але ж то Вогонь Життя. Насправді. Справжній вчинок. Хм. Це Картоплина Видр, так? А на твоїй шиї висить Горщик Видр?

— Про що це ви? Я не розумію, про що ви говорите, — промовила вдоволено Сорая Халіфа, — але приємно чути, що в хаті

1 ... 61 62 63 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лука і вогонь життя», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лука і вогонь життя"