Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Янголятко в кутих черевиках. Книга друга 📚 - Українською

Читати книгу - "Янголятко в кутих черевиках. Книга друга"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Янголятко в кутих черевиках. Книга друга" автора Генечка Ворзельська. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 99
Перейти на сторінку:
Коханця.

— Здрастуй, Крихітко.

— Здрастуйте, Матінко, — скажу я, коли опинюся в її тронній залі.

— Ну, як тобі? — спитає вона й кивне на Ідеальних Коханців біля свого трону.

— З-поміж них я впізнаю…

— Хочеш, подарую одного?

Вона знала, що я прийду, тож приготувала для мене Вовка.

— Він буде слухняний, буде вірний тобі. Одне твоє слово — і він зробить усе. Хочеш? Бери.

Може, махнути на все рукою та зостатись при ній?

Чи забрати від неї Вовка-2? Побудувати свій дім і забути про все на світі.

— Може, тобі кращий Чоловік в Окулярах? Лис? Алекс? Пес? Із котрим із них ти хочеш бути щасливою?

— Ні.


Мертві в Країні Мертвих. Тисячі мертвяків. Вони подають обід, стоять біля ліжка, чекають розпоряджень.

На величезному заводі, що став її Замком.

Вітчим регоче:

— Фабрика чиїхось мрій.

І сторожа біля металевих воріт, вона стріляє в кожного, хто підійде. Маленький презент для Мачухи — кілька щойно застрелених мерців.

— Тра-та-та-та!

Щоранку оглядати нові трупи, зазирати їм в обличчя. Зажмурюючи очі, вдихати запах.

Тільки б не посваритися з Повелителем Мух…

Розділ 16

І я знову бачила Мертве Місто. І знову ступала вулицями в нікуди.

І знову розпалювала багаття.

— Самі гілки. Більше нічого такого, що могло б примусити згадати…

І знову знаходила людей. Різних. Таких, що пережили Великий Вибух. Майже тих, кого хотіла знайти.

— Що зробити для вас?

— Зроби світ таким, яким він був.

— Не можу.

— Не можеш.

— Місто Магеддо зруйноване.

— Але ж біля нього залишилася гора.

— Ви підете зі мною в Долину до підніжжя Цієї Гори.

— Ні.

Ото ж бо й воно, що «майже». Тому-то я знову пішла.

Через зруйноване Місто. Від вогнища до вогнища. Через Місто, яке не Витримало Великого Вибуху.

Наразившись на дріт:

— Дзень!

Потираючи забите коліно:

— Дзень! Дзень! Дзень!

На невидимий дріт через суцільну пітьму. Примусивши дзеленчати почеплені на нього консервні бляшанки.

Розділ 17

Дзень! Дзень! Дзень!

— Як болить.

Дзень! Дзень! Дзень!

І побачити покинуте людське селище.


«Будь обережний, мандрівцю. Бо ж коли ти читаєш ці слова, нас уже немає. Якщо ти читаєш ці слова, то нас понищили Мовчуни. Але якщо ти читаєш ці слова, отже, боятися тобі нічого — ще не дуже темно задля того, щоб Мовчуни по тебе прийшли».


Мовчуни?

Я озирнулася. Побачила щойно покинуте селище, обгороджене стінами трьох розвалених будинків.

Мовчуни?

За мить до темряви.

Мовчуни.

Я чула, як вони простували до мене по камінню.

— Егей, вітаю.

Вони не обізвалися.

— Я — Крихітка.

Вони оточили мене.

— Ви не підкажете мені?

— Бо… — сказав один.

— Г… — простогнав другий.

— Онь… — вимовив третій. Ледве-ледве. Насилу. Через біль роздертих губів.

— Що «вогонь»?

— Ммммм…

1 ... 61 62 63 ... 99
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Янголятко в кутих черевиках. Книга друга», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Янголятко в кутих черевиках. Книга друга"