Читати книгу - "Лабіринт біля моря"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
1968 року у польському консульстві в Парижі поет одружився з Катажиною Дзєдушицькою, нащадком славного роду польських учених і меценатів науки (її дідусь був засновником Природничого музею у Львові, а батько — останнім довоєнним його директором, світової слави орнітологом). Дружина, яка досі мешкає у Варшаві, стала відданим помічником, хранителем, товаришем у найважчі останні роки життя, коли Збіґнєв Герберт хворів на астму і був прикутий до ліжка та інвалідного візка.
З 1992 року Герберт постійно мешкав у Варшаві. У 90-х роках він почав виразно артикулювати свої праві політичні переконання, чим відверто зловживали деякі не надто популярні політики, особливо під час виборчих кампаній. 1993 року поет припинив своє членство у польському ПЕН-клубі. Починаючи з 80-х років, він дуже наполегливо вимагав порахунків із комунізмом у культурі, що поціляло насамперед у видатних лівих літераторів і громадських діячів, які в молодості пережили спокусу комуністичної утопії, а відтак різко порвали з режимом. Конфлікти поглиблював важкий характер немолодого письменника. Помер він 28 липня 1998 року, був похований на варшавському меморіальному кладовищі Повонзки.
В Україні проза і поезія Герберта після антирежимних виступів початку 70-х років були заборонені; заборона стала ще жорсткішою внаслідок тієї ролі, яку він відіграв у русі «Солідарності». До того ж, його твори несли в собі потужний антитоталітарний потенціал, були гімном класичних, заснованих на античній та християнській духовності цінностей, а, отже, не мали шансів з’явитися в СРСР. Наше перше повноцінне знайомство з поетичною спадщиною Герберта відбулося у 2001 році, коли у Львові було опубліковано фундаментальну добірку віршів поета у перекладах Віктора Дмитрука. Тепер до українського читача приходить також есеїстична трилогія — оповідь про блискучий світ середземноморської цивілізації, велич спадку, який дістався нам від античності й середньовіччя, про велич і ніщоту людини перед лицем Бога.
Андрій Павлишин
Примітки до електронної версіїПерелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником
С. 51. У наукових [праця] => працях і в щоденних газетах наших прадідів ми знаходимо докладний опис цієї катастрофи.
С. 60. Між світлом і тінню гостра, прокреслена діамантом лінія, без [усіє] => усієї гами сіризни й напівтіні, відомих нам із країн Півночі.
С. 89. Він намагається простежити, чому в Трієсті так опирався прецінь привабливій перспективі поїздки до Афін, і чому на Акрополі його радість, породжену безпосереднім [спілкування] => спілкуванням із шедевром архітектури, затьмарила глибока тінь скептицизму.
С. 100. Плутарх переказує один із найбільш зворушливих і людяних [портерів] => портретів Перикла.
С. 110. Можна [дошукатис] => дошукатись у цьому характерної для епох занепаду втечі в минуле, повернення до давнини, ґвалтовного шукання традиції.
С. 115. Парфенон на межі VI і VII століть [перебудовали] => перебудували на церкву Премудрості Божої.
С. 131. [Требу] => Треба було подолати перешкоди, мури установ, замкнуті двері, коридори й цілу купу розміняних на монети кабінетних церберів, які вагалися, чи вдарити магічну печать, які тримали, нанизуючи на пальці, нитку моєї пригоди.
С. 149. Археологам й історикам вдалося реконструювати історію етрусків у Італії від [IX до] => IX ст. до Р.Х.
С. 156. Страх, песимізм (який постійно глибшав у міру політичних поразок), постійна присутність смерті — ось [найхарактерніши] => найхарактерніші риси цієї релігії.
С. 164. Щоправда, йшлося про такі відмінні риси творів тіренців, як інтенсивність виразу, осягнута завдяки [наголошенні] => наголошенню деталі на шкоду для начебто мало цінованої гармонії цілого […]
С. 170. У гідній білості патрона той лівий чобіт був бентежно чорний і відполірований численними торканнями, що мали вберегти від злих уроків, незадовільних оцінок, званих «баняками», і [старшного] => страшного гніву наших наставників.
C. 193. Численні амфори та гігантські глиняні ємності, знайдені в Британії, свідчать про те, що то був один із найголовніших імпортних товарів на [остові] => острові.
С. 199. Вона чекала на мого старшого однокашника з ліцею, високого молодика з кучерявою білявою чуприною, […] але він, я добре це знав, не міг зробити [їй] => її щасливою.
Zbigniew Herbert
Labirynt nad morzem
Zeszyty Literackie Warszawa
Збіґнєв Герберт
Лабіринт біля моря
ДУХ І ЛІТЕРА
Київ
Центр європейських гуманітарних досліджень
Національний університет «Києво-Могилянська Академія»
ВИДАВЦІ:
Костянтин Сігов та Леонід Фінберг
Переклад з польської: Андрій Павлишин
Коректура: Наталя Ксьондзик
Художнє оформлення: Ірина Пастернак
Комп’ютерна верстка: Kиpa Довженко
Підготовка текстів: Олексій Сігов
Це видання здійснено за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні
Збіґнєв Герберт
Лабіринт біля моря. — K.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2008. — 216 с.
На обкладинці використано фотографію Акрополя та фрагмент етруського зображення Гермеса
УДК 821.162.1.09
ISBN 978-966-378-084-9
ISBN 83-911068-3-7 (пол.)
© Zeszyty Literackie, Warszawa, 2000
© ДУХ І ЛІТЕРА, 2008
Зміст
Лабіринт біля моря …5
Спроба опису грецького краєвиду …57
Душенька …85
Акрополь …95
Самоська справа …135
Про етрусків …147
Урок латинської мови …167
Текстологічні зауваги …201
Переклади цитат та посилання …207
«…є в мені пломінь, що мислить» (Біографія
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лабіринт біля моря», після закриття браузера.