Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

В Остіні Павук зустрів її все тим же самовпевненим спокоєм.

- Ти знав що так буде?! - кинула вона, ледве справляючись зі своїми емоціями.

- Я знав, Саро. Вони відвернулися від тебе. Колін був сильним лише поруч з тобою, а без тебе він зневірився і став таким же слабаком як і інші. Тепер ти для них на одному щаблі з дегами. Сама говорила, немає такої любові, яка все винесе.

- Чому ж? Є. Материнська, - втомлено заперечила дівчина.

- Мій маленький промінчик світла, - обіймаючи її, Павук став покривати поцілунками її заплакане обличчя. - Боюся, тобі доведеться розчаруватися і в цьому.