Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Темний ліс 📚 - Українською

Читати книгу - "Темний ліс"

889
1
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Темний ліс" автора Лю Цисінь. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 177
Перейти на сторінку:
існує велика хмара міжзоряного пилу. За якийсь час до цього група об'єктів на високій швидкості пролетіла крізь хмару. Під дією ударних хвиль пил почав розлітатися, утворилися вирви. Пилові вирви і далі ширшають, зараз їхні розмірі сягнули значення двох діаметрів Юпітера. Сліди зіткнення майже не виділяються в загальній картині величезної хмари пилу, тож віднайти й зрозуміти, що це таке, спостерігаючи з близької відстані, майже нереально. Але з місця нашого розташування на відстані чотирьох світлових років їх виокремити й побачити значно простіше.

— Я порахував — їх приблизно тисяча, — сказав Фіцрой.

— Так, підрахунок правильний. Генерале, ми наочно бачимо трисоляріанський флот.

* * *

Відкриття, зроблене космічним телескопом «Габбл ІІ», остаточно підтвердило реальність трисоляріанського вторгнення і зруйнувало останні надії людства на якусь помилку. Після нових повсюдних сплесків розчарування, паніки й сум'яття людство почало життя в умовах реальної Трисоляріанської кризи. Настали тяжкі часи, й хід історії від несподіваного удару повернув у новому напрямку.

У буремному світі змін і трансформацій єдиною константою залишився плин часу. Так швидко й непомітно промайнули п'ять років.

Частина 2. Заклинання

Рік 8-й Епохи кризи

Трисоляріанський флот перебуває на відстані 4,2 світлового року від Сонячної системи 4,2 світлового року від Сонячної системи

Останнім часом Тейлор був не в гуморі. Його план «рою москітів» після багатьох обговорень, дискусій і поправок зрештою затвердили в РОЗ. Розробка космічних винищувачів почалася, проте просувалася вкрай повільно, тому що необхідні базові технології досі залишалися недоступними й людство завзято вдосконалювало свої сокири та списи космічної кам'яної доби — хімічні ракетні двигуни. Інша частина плану Тейлора — проведення досліджень на Європі, Церері й кометах із Головного пояса астероїдів — була настільки химерною, що більшість людей вважали її лише димовою завісою для прикриття невибагливого, прямолінійного задуму з «роєм москітів». Звісно, багатьом це здавалося дивним, але все-таки подібні стратегії можна було інкорпорувати з основним планом захисту Землі, тож їх також погодили.

Тейлору не залишалося нічого іншого, як просто чекати, й він повернувся додому. Уперше за п'ять років вів життя звичайної людини.

Але особа кожного Оберненого привертала до себе щодалі більше уваги цілого людства. Незалежно від власного бажання вони в людській свідомості почали чітко ідентифікуватися зі спасителями, пророками, кожного прирівняли до месії. На виникнення культу Обернених теж не довелося довго чекати. І хоч би скільки представники ООН і РОЗ виступали зі спростуваннями, міфи про надприродні можливості, суперсилу Обернених лише набували більшої популярності й ширилися, немов пошесть. Навіть почали знімати про них науково-фантастичні фільми, тож багато людей сприймали їх як ледь не єдину надію на виживання людства в майбутньому. Політичний капітал і підтримка широких мас, якими користувалися Обернені, стали найбільшими в історії людства, й це надавало додаткових переваг у питаннях ресурсів для реалізації їхніх проектів.

Єдиний виняток становив Ло Цзі. Жив собі як відлюдник і ніколи не з'являвся в зібраннях. Ніхто не знав, де він і чим займається.

* * *

Одного дня до Тейлора з'явився відвідувач. Цей дім, як і помешкання кожного Оберненого, охороняли за найвищим розрядом, і кожного відвідувача піддавали найжор-сткішому обшуку, перш ніж він потрапляв усередину. Та коли гість зайшов до вітальні, Тейлор зрозумів, що для нього не становить жодних складнощів будь-який огляд чи обшук — з усього було видно, що така людина й мухи не скривдить. Цього спекотного дня він був у пом'ятому костюмі, на шиї в нього теліпалася не менш пожмакана краватка, але — що найбільше вражало — на голові він мав старомодний капелюх-«котелок», який нині годі вже десь побачити. Відвідувач вочевидь намагався надати відвідинам офіційного статусу, хоча й гадки не мав, який вигляд це має, бо зроду не наносив таких візитів. Його змарніле обличчя мало жовтавий колір і восковий блиск, що могло свідчити про недоїдання; великі окуляри у грубій оправі ніби додавали ваги об'ємній голові, що, здавалося, ледь трималась на тонкій шиї. Завеликий костюм висів на ньому, мов на вішаку. Тейлор, як досвідчений політик, без зусиль збагнув, що ця людина належить до найбідніших верств. Про бідність свідчив не лише зовнішній вигляд, а й вираз духовного смирення, як у героїв Гоголя.

Дрібні чиновники все життя переймаються збереженням свого дріб'язкового соціального статусу, задля цього щодня тяжко працюють, порпаючись у завалі нудних, буденних завдань. Вони бояться всього, але найдужче їм допікає страх перед помилкою, тому ці люди постійно переймаються єдиним: хоч би чого не сталося! І це робить їх не просто безініціативними, а ще й прискіпливими. Їхнє кредо — догодити всім без винятку; не приведи Господи когось образити, бодай не так глянути в бік вищого за рангом!

Це був представник того прошарку суспільства, до якого Тейлор ставився особливо неприязно. Він щоразу почувався зле, коли замислювався, що у світі, який він має врятувати, такі люди становлять більшість.

Чоловік обережненько увійшов до кімнати, але не насмілився зробити жодного кроку далі порогу. Мабуть, боявся залишити сліди черевиків на чудовому килимі у вітальні. Відвідувач зняв капелюх і якийсь час побожно дивився на господаря крізь товсті лінзи окулярів, а потім кілька разів швидко вклонився. Тейлор, не вагаючись, рушив до нього, збираючись випровадити, перш ніж той устигне вимовити щось, крім вітання. Усе, що міг сказати гість, можливо, й важило щось для нього самого, але для Тейлора не мало жодної ваги.

Та ось цей смиренний бідолаха заговорив кволим голосом. І вже перші його слова вдарили Тейлора мов блискавкою, — він раптом так ослаб, що ноги ледь не підігнулися. Кожне слово, кожен звук розкотилися погрозливим рокотінням грому:

— Обернений Фредеріку Тейлоре, я — твій Руйнівник.

* * *

— Хто міг подумати, що одного дня ми стоятимемо перед подібною мапою поля бою! — промовив Чан Вейси, роздивляючись мапу Сонячної системи у масштабі 1 до 100 мільярдів, виведену на гігантський монітор, який не поступався розміром екранові кінотеатру. Але майже весь монітор був темний, окрім малесенької жовтої цяточки посередині — Сонця. Розмір мапи сягав середини пояса Койпера, і коли її розгортали повністю, спостерігач неначе роздивлявся Сонячну систему з відстані 50 астрономічних одиниць перпендикулярно площині екліптики[39]. На космічній мапі точно відображалися положення й орбіти планет із супутниками, так само, як і вже відкриті та ідентифіковані пояси астероїдів. На екран можна було вивести й прогнозоване місце розташування всіх небесних тіл у Сонячній системі

1 ... 61 62 63 ... 177
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темний ліс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (1) до книги "Темний ліс"
Nazar Бандіт
Nazar Бандіт 25 грудня 2023 21:57

Цікава та динамічна книга, це фактично моє знайомство з жанром наукової фантастики і я не розчарований, концепція "Темного лісу" цікава та моторошна одночасно.. Всесвіт великий і живий але краще цього не знати)

Книга 9/10