Читати книгу - "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар"

"Ти забула свою кофту, я поверну її тобі, коли ми побачимося."

Хлоя заплющила очі й доторкнулася до своїх губ. Безумовно вона сьогодні не зімкне очей, навіть якщо вип'є упаковку снодійного. Звук нового повідомлення змусив її здригнутися.

"А це буде дуже скоро."

***

Редді нарешті вийшов із робочого кабінету Алана Ертона. Батько Вікторії здивував молодого чоловіка своєю пропозицією "обговорити все наодинці" після того, як вони з дівчиною повернулися до її батьків. За фасадом важливості формальних запитань про традиції коронованої родини, чоловік дозволив собі та гостю трохи розслабитися, пригостивши Фейта колекційним шотландським віскі. Коли годинник пробив дев'яту годину вечора, вони розпрощалися на мирній ноті, потиснувши один одному руки.

Редді вирішив попрямувати в особисті покої своєї дівчини і попрощатися з нею перед тим, як вирушити до свого батька.

Усі його думки займало усвідомлення того, що завтра має відбутися сімейна вечеря в Букінгемському палаці, на якій будуть присутні майже всі родичі Вікторії Ертон, навіть сама королева Алісія. Згідно з традиціями, він мав офіційно попросити руки її високості та отримати дозвіл на шлюб. А після "прекрасної вистави" ще буде організовано прийом на честь їхніх офіційних заручин. Хоча принц Алан запевнив хлопця, що всі організаційні роботи вони з Аланіс візьмуть на себе.

А ось у підготовці до весілля братимуть участь усі. Батько найяснішого сімейства схвалив сміливе рішення Фейта жити разом зі своєю нареченою після заручин, чим ще більше здивував найкращого учня Кембриджа. Ще Редді не виключав наслідків їхнього останнього з Віктою сексу в душі, який був без запобігання. Імовірність таких змін у його житті не можна було виключати.

Важко видихнувши, він проходив багато обставленим холом, де в кінці була спальня її високості. Два охоронці в строгих костюмах говорили по рації, роблячи вечірній обхід території палацу.

— Ви можете пройти, містере Фейт, — повідомив сухим тоном державний службовець, вимикаючи рацію.

—  Дякую, — коротко відповів Редді, навіть не подивившись у його бік, і пройшов уперед.

Дівчина задрімала в широкому кріслі біля каміна, недбало накинувши на себе світлий плед. На мить ураган думок у голові Редді зупинив швидкість своїх обертань. Він просто стояв і дивився на сплячу принцесу, усвідомлюючи, що звичні за цю добу теплота й затишок заповнили якусь порожнечу всередині, спонукаючи по-чоловічому власницькі пориви захищати й оберігати те, що тепер точно належало лише йому.

Він трохи усміхнувся, приймаючи нові для себе емоції. Молодий чоловік підійшов ближче, уважно роздивляючись знайомі й милі риси красивого обличчя Вікторії. Пальці обережно пройшлися по її розпущених вогненних пасмах. Він зрозумів, що вона чекала на нього і хотіла побачитися перед від'їздом додому.

"Але ж усе почалося з її запізнення і призначення до мене в напарниці..."

Раніше він вважав, що вже відчував схожий стан, коли вірив, як самовпевнений дурень, у щастя з Елізабет, навіть не розгледівши її істинної, лицемірної суті. Зараз усе було надто сильним і в чомусь гарячим. Воно обпалювало зсередини, залишаючи хитромудрі візерунки на серці, навіть не відомі його господареві.

Смартфон у кишені його джинсів завібрував, і Редді про себе вилаявся. Він планував перенести Вікту на ліжко так, щоб не розбудити, але тепер довелося почекати з цим. Номер був йому незнайомий. Фейт тихо вийшов зі спальні, ризикнувши заради цікавості відповісти на дзвінок.

— Здрастуй, Редкліффе, — давно забутий, але до одуріння знайомий жіночий голос пролунав на тому кінці дроту.

Молодий чоловік мовчки дихав у слухавку, не вірячи, що взагалі міг почути цей голос ще раз у своєму житті.

—  Невже тобі нічого відповісти мені, милий? — кожне слово було розтягнуте до недозволено плавних нот і приправлене легкою хрипотою. Усе як завжди: вона вміло використовувала свої здібності, зумівши з плином часу довести їх до ідеалу.

— "Ти давно втратила права так мене називати, — крижаним тоном промовив Редді, сильно стискаючи щелепи. — Що тобі потрібно від мене і як ти знайшла мій номер телефону?

— Це проста формальність, тим паче ми маємо спільних знайомих. Я чула, ти успішно підвів свою персону до коронованого сімейства, вітаю. Мене це вразило, але ти впевнений, що вона не засудить тебе за... твоє минуле? — жіночий голос у слухавці злегка хмикнув, даючи зрозуміти, яка холоднокровна посмішка зараз грала на прекрасних, майстерно відтворених косметологом губах.

— Ти тільки тому вирішила обдарувати мене своєю непотрібною увагою? — перепитав Фейт, розуміючи, що просто так вона не відчепиться.

— Взагалі-то ні, милий, але мені необхідна твоя допомога. Бачиш, я зовсім недавно повернулася до Лондона і встигла дізнатися про приїзд Леоніда Ісаєва. Ми з його сином сьогодні зустрілися в ресторані, щоправда, вибрав він собі компанію, м'яко кажучи, не настільки відповідну його статусу.

— А ти, як ніхто інший, знаєш про статуси і приналежності, — голосно видихнув Редді, — Як же я міг забути...