Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1, Ян Фей"

Ліс у долині був такий густий, що було схоже на середину літа. Вдалині виднівся гірський потік, який утворив водоспад на скелі. Вода бризкала, як білий шовк.

Брандо та інші спустилися з гори. На дні долини молодий лорд побачив Каргліза і його команду. Вони відпочивали. Мерія вивихнула щиколотку, коли увійшла в долину. Вона сиділа на камені біля басейну під наглядом кількох людей.

. -,

Брендель глянув на Мерію. Він уже знав, хто вона, але випадково побачив її голі литки. Її жир був пропорційним, а шкіра білосніжною. Тільки її щиколотка була трохи почервоніла і опухла. Він не міг не здивуватися.

Він тихенько підійшов до плеча Каргліз і прошепотів: Ти впевнений, що вона чоловік?

.

Каргліз похитав головою: Пане мій, ти знаєш, що діти Божі не мають статі. Поки я ношу божественну мантію, немає різниці, чи є у мене зайвий шматок чи ні.

.

Юнак з жалюгідною посмішкою показав на груди і відповів грубо і прямолінійно, чого навчився у військовому таборі.

Брандо кашлянув і запитав: Чи означає це, що вона жінка?

.

Каргліз знизав плечима. Я цього не говорив. З тих пір, як я познайомився з Марією, вона була одягнена в халат або одягнена як чоловік. Я не думаю, що хтось знає цю таємницю, крім її батька або її годувальниці.

.

Батько Мерії хотів, щоб вона стала членом духовенства з самого дитинства.

?

Хіба це не добре?

.

Каргліз загадково посміхнувся і відповів: Господи, ходімо вниз і подивимося.

.

Брандо кивнув. Він ще раз глянув на Мерію, а потім повів інших у долину. Гніздо п'ятиголової зміїної ящірки завжди знаходилося в найглибшій частині ущелини під скелями.

Хоча вона і називалася ущелиною, але знаходилася відносно висоти скель. Йдучи Брандо, він розсунув лози, які були сповнені життєвої сили. Безліч дрібних ящірок, назви яких він не знав, розбігалися на всі боки. Він підвів очі й побачив ущелину під скелями, які були щонайменше шістнадцять-сімнадцять метрів заввишки. Що ж до вершини скель, то з того місця, де він стояв, він не міг розгледіти вершину. З краю падав водоспад, утворюючи водяну завісу на перетині світла і темряви.

.

На водяній завісі висіла ледь помітна веселка.

,

Це прекрасно, вигукнула Амелія, дивлячись на веселку. Вона відчула почуття безпеки, коли Брандо тримав її за руку.

.

Це прекрасно, сказав Каргліз, віялом притискаючи металеву рукавичку до носа. Він просто трохи смердючий.

.

З глибини ущелини линув нудотний. Всі подивилися в той бік і побачили, що ущелина, Сіель ина якої сягала десятків метрів, простягалася на невідому глибину. Всередині була непроглядна темрява.

.

Брандо розв'язав піхви Халран Гайю і тримав її в руці. Інші зробили те саме, і ззаду було чути звук металевого зіткнення.

.

Тільки Кодан запалив смолоскип, і світло ставало яскравішим, освітлюючи вибоїни на землі. Деякі з розбитих скель відкидали на землю довгі тіні, немов чорні лінії, що вели в глибину ущелини.

Там є печера! Кодан показав у цьому напрямку і сказав: Гей, місцевість тут справді дивна. Я здивований, що п'ятиголова зміїна ящірка змогла знайти таке місце, щоб побудувати своє гніздо.

Брандо теж бачив це місце. Це була найглибша частина ущелини. Земля почала просідати, утворюючи отвір, який утворював вхід у величезну печеру.

Він міг уявити, що ущелина вже існувала ще до того, як впала скеля. Гірський потік на скелі прорвався крізь слабші скелі і впав у підземну річку. Після тривалого періоду ерозії він утворив величезну діру.

.

Однак після того, як скеля впала, вона знову закрила вхід до печери. За збігом обставин він не закривав вхід повністю, але залишав щілину, в яку можна було увійти.

.

Треба було сказати, що місцевість справді дивна.

Брендель жестом показав, і всі відразу ж пішли в цьому напрямку. йшов з дна печери. Всі бачили зелені плями на скелях біля входу в печеру. Раніше це був вхід, де вода зі струмка стікала в землю, але мох давно засох.

,

Вхід до печери був не маленьким, і всередину і назовні могла поміститися навіть п'ятиголова зміїна ящірка.

.

Кодан підніс смолоскип близько до входу, але під світлом вогнища внутрішня частина печери все ще була непроглядно чорною. Вони не знали, наскільки вона глибока. Скарлетт не сказала ні слова, підняла з землі камінь і кинула його всередину.

!

Вибуху! Через кілька секунд з дна печери долинув звук зіткнення чогось.

.

Всі перезирнулися. Якусь мить вони не знали, хто має спуститися першим.

,

Брандо постукав у вхід разом з Халраном Геєю і сказав Амандіні: Я спускаюся вниз і подивлюся. Чекайте мене тут.

.

Мій лорд Каргліз зупинив його і сказав: Ходімо спочатку.

.

Брандо відсунув руку і посміхнувся: Хех, я без вагань попрошу тебе виконувати доручення. Але в порівнянні зі знайомством з цим місцем, вам все одно не вистачає досвіду.

.

Потім він повернувся до Фелаерна і сказав: Фелаерн, ходімо зі мною.

?

Старша сестра Дикого Ельфа на мить завмерла і притиснула руку до грудей: Я?

Вона зробила пряме обличчя: я елементаліст, мій пане.

Це не важливо. Не забувайте, що прибирання поля бою – це ваша робота. Брандо посміхнувся і відповів: Не хвилюйся, я буду тебе захищати.

.

Він змушений був визнати, що М'якій Руці справді дуже пощастило. Глибина печери становила не менше ста метрів, але Брендел побачив щось хороше, як тільки досяг дна печери.

.

На дні печери був просторий простір. Було очевидно, що п'ятиголова зміїна ящірка використовувала це місце як своє гніздо. У темряві, крім куп гнилого м'яса та кісток, у кутку лежали якісь засохлі гілочки. Брандо побачив велику кількість обладунків і уламків зброї в проміжках між гілками.

Але це було не те, що він шукав. Що дійсно привернуло його увагу, так це металева рукавичка, всипана вогненно-червоними самоцвітами.

.

Серце Брандо перестало битися. Він не був упевнений, що це те, що він шукав.

,

У цей час Фелаерн, яка активувала свої Крила вітру, спливла вниз зверху. Вона змахнула крилами і приземлилася на землю. Потім вона склала крила і озирнулася. Вона також побачила рукавичку, яка світилася в темряві з першого погляду.

.

Але вона не питала. За її логікою, Брандо сказав би їй, якби захотів.

Брендел підійшов і взяв металеву рукавицю. Зелене світло на його сітківці ока відразу змінилося, переплітаючись у ряди слів у його очах

,

Багряне благословення, хватка