Читати книгу - "Дейл Карнегі. Як подолати неспокій і почати жити"

4. Складайте план роботи на завтра, перш ніж лягти спати. Учасники курсів з'ясували, що багато людей відчувають себе загнаними та втомленими через безкінечний цикл роботи і завдань, які вони повинні виконати. Робота у них ніколи не закінчується. Їм постійно бракує часу. Щоб позбутися цього відчуття поспіху і тривоги, їм пропонують щовечора складати список завдань на наступний день. Що відбувається? Продуктивність підвищується; втома зменшується; з'являється відчуття гордості за досягнення, й залишається час для відпочинку і розваг.

5. Нарешті, уникайте напруги і втоми. Розслабтеся! Розслабтеся! Ні від чого так не старієш, як від втоми і напруження. Ніщо так не псує свіжість вашого вигляду! Моя помічниця провела годину на уроці з контролю за напругою у Бостонському клубі, коли професор Поль Е. Джонсон, директор курсу, розповідав про принципи, які ми вже частково обговорювали у попередньому розділі — про правила релаксації. Після десяти хвилин вправ з релаксації, які моя асистентка виконувала разом з іншими, вона майже заснула у своєму кріслі! Чому ми робимо такий акцент на фізичному розслабленні? Бо в цій клініці — як і в інших лікарнях — знають, що людина повинна розслабитися, якщо вона хоче вилікуватися!

Так, ви повинні навчитися розслаблятися! Взагалі, це краще робити на твердій підлозі, а не на пружинному ліжку. Це корисно для хребта, крім того, підлога — надійна площина.

Існує декілька вправ на розслаблення. Спробуйте робити їх упродовж тижня — і ви побачите, як разюче зміняться і ваш вигляд, і постава!

1. Відчувши втому, лягайте на підлогу. Простягніться і оберіть зручне положення. Робіть це двічі на тиждень.

2. Заплющіть очі. Спробуйте сказати, як рекомендує професор Джонсон, щось на зразок: «Сонце світить. Небо блакитне, прекрасне. Природа спокійна і у гармонії зі світом — і я, дитя природи, налаштований на одну хвилю зі Всесвітом». Або, ще краще, моліться!

3. Якщо ви не можете лягти, бо не бажаєте марнувати час, то можете досягти майже того ж ефекту, сидячи у кріслі. Жорсткий стілець із прямою спинкою найкраще підходить для вправ на розслаблення. Сядьте прямо, як єгипетська статуя, покладіть руки долонями вниз на верхню частину стегон.

4. Повільно напружте пальці ніг, а потім розслабте. Потім напружте литкові м'язи і теж розслабте. Поволі піднімайтесь вгору по тілу, напружуючи і розслаблюючи м'язи. Потім повільно оберніть голову в один, потім у другий бік. Повторюйте своїм м'язам (як у попередньому розділі): «Розслабся... Розслабся...»

5. Заспокойтеся за допомогою повільного ритмічного дихання. Індійські йоги мають рацію: ритмічне дихання є одним з найкращих способів для заспокоєння нервів.

6. Згадайте про мімічні зморшки і розгладьте їх. Особливо зморшки в куточках рота і між бровами, породжені відчуттям неспокою. Робіть це двічі на день, і, можливо, у вас відпаде потреба ходити до салону краси на масаж. Можливо, ці зморшки зникнуть самі по собі!

Розділ 26

Чотири корисні робочі звички, які допоможуть попередити втому і неспокій

Роланд А. Вільямс, президент Чиказької і Північно-східної залізничної компанії, одного разу сказав: «Людині, чий стіл завалений різними паперами, буде набагато легше працювати, якщо вона прибере зі столу все, крім документів, які безпосередньо стосуються поточної справи. Я називаю це гарним прибиранням, і це перший крок до ефективності».

Якщо ви будете у Бібліотеці конгресу, зверніть увагу на стелю: там цитата з твору поета Поупа: «Порядок — це перший закон Небес».

Порядок також має стати першим законом бізнесу. Але чи так це на практиці? Ні, у середнього працівника стіл завалений купами паперів, у які не заглядають тижнями. Один видавець з Нового Орлеану розповів, що якось секретарка прибирала на його столі і знайшла друкарську машинку, яку загубили два роки тому!

Одного вигляду столу, заваленого непрочитаними листами, звітами і записками, достатньо для того, щоб викликати занепокоєння, напругу і тривогу. Більше того. Постійне нагадування про «мільйон справ, які потрібно зробити і на які немає часу» може призвести не лише до напруги і втоми, а й до підвищення тиску, проблем із серцем та виразки шлунка.

Доктор Джон X. Стоукс, професор Медичного інституту Університету Пенсільванії, виступив із доповіддю на Національній конференції Американської медичної асоціації на тему «Функціональні неврози як ускладнення органічного захворювання». У цій доповіді доктор Стоукс перерахував одинадцять ознак, на які слід звертати увагу, оцінюючи психічний стан пацієнта. Ось перший пункт з цього списку:

Відчуття обв'язку; нескінченна низка справ, які просто потрібно зробити.

Але як така проста процедура, як очищення столу та прийняття рішень, може допомогти вам уникнути підвищеного тиску, цього відчуття обов'язку, відчуття «нескінченної низки справ, які просто потрібно зробити»? Вільям Л. Седлер, відомий психіатр, розповів про пацієнта, який завдяки цьому простому прийому уникнув нервового зриву. Цей чоловік був директором крупної чиказької фірми. Коли він прийшов в офіс до лікаря Седлера, він був напруженим, нервовим і стурбованим. Він розумів, що зайшов у ступор, але не міг покинути роботу. Йому була потрібна допомога.

«Коли цей чоловік розповідав мені свою історію, — каже доктор Седлер, — задзвонив мій телефон. Телефонували з лікарні, і замість того, щоб відкласти справу, я обговорив її прямо зараз, щоб прийняти рішення. Я завжди намагаюсь вирішувати питання прямо на місці. Щойно я повісив слухавку, телефон задзвонив знову. І знову це було термінове питання, яке вимагало негайного обговорення. Втретє нас перервав мій колега, який заглянув до кабінету, щоб проконсультуватися з приводу тяжкохворого пацієнта. Коли я закінчив із ним, то повернувся до клієнта і почав вибачатися за те, що змусив його чекати. Але він розсміявся. Він мав зовсім інший вигляд.

„Не вибачайтеся, лікарю, — сказав цей чоловік Седлеру. — Всього за десять хвилин я зрозумів, у чому моя проблема. Я повертаюсь до офісу і перегляну свої робочі звички. ...Ви не заперечуватимете, якщо я погляну на ваш стіл, перш ніж піти?“

Доктор Седлер відкрив ящички столу. У них не було нічого, крім канцтоварів. „Скажіть мені, — запитав пацієнт, — де ви тримаєте незавершені справи?“

„Я їх закінчую!“ — сказав Седлер.

„А листи, на які потрібно відповідати?“

„Я