Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

• «У нас різні переконання щодо політики. Нам варто уникати обговорень політики на сімейних вечірках».

• «Я знаю, ви хвилюєтеся, чи здобуду я щастя у цих стосунках. Проте я не хочу, щоб ви радили мені, з ким мені зустрічатися, чи розпитували мене про мої романтичні стосунки».

• «Я дуже дбаю про [ім’я родича], але не заохочуватиму його залишатися в тій же ситуації, сплачуючи його рахунки».

• «Я не хочу втручатися в сімейні сварки. Я більше не намагатимуся вас помирити».

• Можливо, ви перша людина в родині, яка встановлює особисті кордони. Пам’ятайте, коли ви дієте якимось незвичним чином, це може викликати неприємну реакцію.

• Встановлення особистих кордонів змінить ставлення до вас інших людей.

«Як мені витримати подальше життя з дітьми, якщо в моєї колишньої дружини нарцисичний розлад?» — якось запитав мене Джейсон на сеансі психотерапії. У них з Джессікою було двійко малят, і колишня дружина погано говорила про нього дітям. Усі виховні питання вона перекладала на Джейсона, щоб зробити його «поганим» у сприйнятті дітей. Він бачив, як Джессіка неухильно дотримується правил спільної опіки, які передбачали однаковий час обох батьків з дітьми, і водночас маніпулює малюками, кажучи їм, як їй хочеться проводити з ними більше часу.

Джейсону ставало все важче спілкуватися з колишньою дружиною, бо вона постійно казала йому, що це він винен у впливі розлучення на дітей.

Слово «співбатьки» вживається для позначення людей зі спільними дітьми, незалежно від того, живуть ці люди разом чи ні. Навіть якщо ці люди одружені або розійшлися без втрати дружніх стосунків, досить важко виховувати дітей, якщо погляди батьків не збігаються: як саме підійти до процесу виховання?

Батьки іноді не усвідомлюють, що конфлікти в їхніх стосунках негативно впливають на дітей. Проте коли в нас з’являються спільні діти, це означає, що ми тепер навік пов’язані з цією людиною. Я розумію, що дуже складно виховувати спільних дітей з колишнім подружжям, якщо йдеться про важку людину, але стає трохи легше, якщо встановити здорові особисті кордони.

• Людина, з якою ви перебуваєте у стосунках співбатьківства, розповідає вашим дітям щось погане про вас.

• Ви не можете дійти згоди, і тому ухвалені рішення негативно впливають на дитину.

• Діти присутні під час обзивань, сварок, емоційного чи фізичного насильства батьків.

• Діти змушені обирати одного з батьків (казати, хто має рацію, або вирішувати, до кого з батьків бути ближчими).

• Діти стають пішаками у суперечках.

• Ви обговорюєте рішення, перш ніж повідомити про них дітей.

• Якщо ви оформлювали угоду про спільну опіку, ви дотримуєтесь її умов.

• Ви не ділитеся з дітьми недоречною інформацією про людину, з якою ви перебуваєте у стосунках співбатьківства.

• У вас є правила щодо конфліктів у присутності дітей.

• Ви користуєтеся послугами посередника, якщо не можете усунути суперечності дружньо.

• Відправляючи дитину до людини, з якою ви перебуваєте у стосунках співбатьківства, ви заздалегідь узгоджуєте місце, де саме віддасте дітей і де їх потім заберете.

• «Хоча наші погляди в цьому питанні не збігаються, пропоную подумати над можливим компромісом».

• «Гадаю, краще, щоб посередник допоміг нам вирішити, які умови опіки та забезпечення дітей будуть справедливими».

• «Нашим дітям не варто бачити, як ми сваримося. Я не продовжуватиму цю недоречну розмову, коли вони присутні».

• «Будь ласка, не говори про мене та твоє ставлення до мене при дітях».

• «На дітей впливає те, що вони бачать. Пропоную показати їм, який мають вигляд здорові стосунки, навіть коли ми з кимось не згодні».

• Спостерігаючи за вашими стосунками, діти вчаться, як саме їм потрібно буде поводитися у їхніх власних стосунках.

• Діти хочуть почуватися в безпеці.

• Ви можете робити лише те, що залежить від вас. Якщо ви встановили межу прийнятного, ви мусите й самі її до­тримуватися.

• Діти отримують неабиякі переваги, якщо їхні батьки живуть у злагоді.