Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

?

Що ти робиш? — сказав Френк своїм голосом незвично різким.

.

У цій грі я можу робити все, що захочу, чи не так? Саме це і обіцяв трейлер.

, —

Звичайно, сказав Френк, але якщо ти збираєшся зробити те, що, на мою думку, ти збираєшся зробити, я дуже, дуже сумніваюся, що це закінчиться добре для нас. Я не знаю жодного правдоподібного сценарію, коли...

Прикрути, розберемося, сказав я. Вудбоун відстій. І вони заслуговують на те, що нас чекає. Потім я націлився на симфоніста і активував .

Розділ сімнадцятий

Симфоністка кружляла наді мною, пурпуровий туман зливався навколо неї. Вона відкрила рота, щоб щось сказати саме тоді, коли пролунав вибух, і зникла серед хмари фіолетової пари.

81 .

влучив у , завдавши 81 шкоди.

!

Ви перемогли Симфоніста!

100 !

Ви отримали 100 Досвіду!

75 !

Ви здобули 75 слави!

: !

Квест провалився: пісня для покійних!

!

Тепер ви ворожі з Дерев'яною Феєю!

!

Тепер ви дружите з Прекрасним Народом!

… .

Рука ляснула мене по плечу, і я обернувся, щоб побачити, що король дивиться на мене, а в його очах все ще важке збентеження. Ти? – сказав він. Ви це зробили? Ти... Ви її вбили.

.

Так, сказав я. Я робив.

Дерев'яна кістка, сказав король. Він похитав головою, наче хотів її прояснити. Ти врятував мені життя. Ми в боргу перед тобою, друже. Він показав тремтячим пальцем на сапфірове цунамі, яке палало до нас. Полум'я перекинулося через Червону річку і тепер стрімко наближалося.

, .

І все ж Розплавлений Привид все ще наближається, продовжив король. Симфоністка може піти, але шкоду, яку вона завдала, не можна виправити. І хоча мене втішає те, що вона не доживе до плодів своєї праці, я боюся, що вона досягла саме того, що задумала. Це означає війну, Фей. Обійти це неможливо.

? .

Але що відбувається зараз? Я сказав.

, -.

Король кинув скорботний погляд на Світове Дерево. Я думаю, що цієї ночі Оцелум наїсться досхочу. Але я вірю, що Світове Дерево виживе. І коли завтра зійде сонце, ми знаходимо спосіб відновити те, що ми втратили. І ми готуємося до майбутньої битви. Але це не твоя боротьба, Вудбоун. Рятуйтеся. Якщо ми переживемо цю ніч, ми знайдемо вас і винагородимо вашу мужність у п'ять разів.

: !

Новий квест: Блідий вітер!

: .

Мета: Втеча в безпечне місце, перш ніж Оцелум поглине вас на шляху до Світового Дерева.

: - .

Нагорода: досвід, популярність і заклинання, що відповідає вашому класу.

Покличте бабок, сказав король, звертаючись до того, що залишилося небагатьом вартовим. У нас є лише кілька хвилин до прибуття привида. Давайте збережемо стільки, скільки зможемо. Він кивнув на мене. Ще раз дякую, Вудбоун. І якщо ваш народ дізнається про те, що сталося сьогодні, я молюся, щоб він був більш милосердним до вас, ніж я очікував. Його скакун ковзнув униз і приземлився біля нього, а король кинувся в сідло і полетів до міста біля підніжжя Світового Дерева.

?

І все? Я сказав. Тепер я тікаю?

, .

Схоже, що це так, сказав Френк. Нарешті, те, що у вас добре виходить.

, … .

Я насупився. Але насправді нічого не змінилося. Я отримав величезне підвищення популярності, і, схоже, я не пропущу можливість отримати ще одну навичку, але, чоловіче... Я дуже сподівався, що її включення дійсно змінить ситуацію.

.

Я не здивований, – сказав Френк. Життя жорстоке і безглузде.

Нед? — сказав Ларс, уперше ворушачись. Його очі все ще були затуманені, але вони швидко прояснювалися. Це ти?

, ;

Привіт, Ларсе, сказав я. Я підійшов і обійняв його, щоб допомогти йому втримати рівновагу; Він виглядав готовим перекинутися. Вибачте за запізнілий порятунок. Це зайняло у мене деякий час. Треба рухатися.

? . … ,

Їдете куди? – сказав Ларс. Чекати... Що сталося? Що це за звук? Він притиснув вухо до вітру, киваючи головою в ритмі, який я не міг розібрати. Це звучить як серцебиття.

Це звук чогось величезного, що наближається, щоб відкусити величезний шматок від Світового Дерева, сказав я.

?

Я знаю, сказав він. Я не знаю, звідки я знаю, але я це відчуваю. Він вагався так само, як і в корчмі, наче чогось чекав. А може, й був?

.

Я відкрив свій інвентар, і мої очі ковзнули по флейті Короля Лісових Кісток. Я взяв предмет у руку і простягнув його Ларсу. Як ви думаєте, чи зможете ви це виправити? Я сказав.

?

Виправити це? – сказав він. Але він дивився на флейту з чимось схожим на тугу на обличчі.

.

Істота, у якої я взяв цю флейту, намагалася спілкуватися з чудовиськом, яке прямувало до нас. Це зброя, і вона сказала, що не впевнена, що має навички її використання, але вона бездоганно працювала на деяких менших звукових китах. Вона керувала ними, як маріонетками.

,

Я згадав час, коли вперше зустрів Ларса, коли його музика витягла щось із землі лише для того, щоб воно вдарилося об дошки підлоги заїжджого двору, змусивши їх почорніти й задимитися.

Я поправив його поглядом, на який міг тільки сподіватися, що виглядав впевненіше, ніж відчував. Я думаю, що вам пощастить більше. Я думаю, що ви можете це зробити. Візьміть. І, на мій подив, він так і зробив.

: !

Предмет видалено: Флейта Короля Дерев'яних Кісток!

…

Я не знаю, — сказав Ларс. Це... Це складно. Пісня симфоніста досі висить у повітрі, і я нічого не чув. Він приклав флейту до губ і зіграв довгу гостру ноту. Він похитав головою. Я не можу це зупинити. Я навіть не знаю, з чого почати.

? .

Чи можете ви тоді це змінити? Я сказав. Купіть нам ще трохи часу? Нічого?

. … .

Ларс при цьому схилив голову. Змініть його... ну, я думаю, що я міг би щось змінити. Але вам це не сподобається.

? .

Що змінити? Я сказав.

.

Він зустрівся з моїми очима, його провина очевидна. Мета.

Я проковтнув, у горлі раптом пересохло.

.

Я маю дати Оцелуму щось, до чого можна прагнути, — сказав Ларс. Я не можу просто відмовити йому.

… ? .

Ви маєте на увазі... Підземне дерево? Я сказав.

.

Ларс похмуро кивнув мені.

,

Я свиснув, згадуючи час, проведений з Феями,