Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль 📚 - Українською

Читати книгу - "Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Коли кулі співали" автора Роман Миколайович Коваль. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 62 63 64 ... 249
Перейти на сторінку:
Ивановской гребли, что в 7 верстах северо-западнее Смелы, и ограбила склады. П(олномочный) п(редставитель) начштаба Глазунов, п. п. начопер. Семенов. Верно: делопроизводитель Дьяконов».[388]

А ось уривок з оперативного зведення штабу 25-ї дивізії від 22 липня 1922 року: «…Чигиринский уездучасток, по данным уездуполномоченного ГПУ, бандой, предположительно Черного Ворона, численностью до 20 конных, 20 июля произведен налет на управление раймилиции. Банда, захватив с собой начмилиции и 5 милиционеров, скрылась в неустановленном направлении…»[389]

Ось інші свідчення: «Состав б. Черного Ворона. По агентурным сведениям, банда Черного Ворона отказалась сдаться… Названная банда насчитывает до 150 штыков и 25 сабель с одним пулеметом. Бандиты хорошо вооружены. При банде есть три петлюровских представителя».[390]

«В Кременчугской губернии привлекает внимание вновь организовавшаяся банда Черного Ворона, действовавшая ранее мелкими отрядами, теперь соединившаяся в группу около 85 человек численностью в окрестностях Чигирина, Черкасс и в знаменитых Холодноярских и Чутовских лесах».[391]

«Объединенная банда Черного Ворона и Кубанца, оперировшая до истекшого периода в Лебединском и Шполянском лесах, за истекший период на территории Чигиринского уезда не появлялась. С приходом в Лебединский район 102 батальона войск ГПУ банда Черного Ворона перебралась в Звенигородский уезд в район села Толмач, где 26 июня между селами Толмач и Водяное имела бой с означенным батальоном, в результате которого батальон потерял 3 лошадей убитыми, тачанку, пулемет, кроме того, убито два красноармейца, первый — помощник комисара, второй — разведчик, и ранен командир батальона… Черный Ворон тяжело ранен… Бой продолжался четыре часа. Количество бандитов доходило до 100 человек, из них 30 сабель, так как к моменту боя в банду Черного Ворона влились две неизвестных банды Звенигородского уезда».[392]

«Златопольський район. Оперирует банда Черного Ворона, численностью около 45 человек, которая часто переходит в Звенигородский уезд».[393]

«…Банда Черного Ворона, численностью 30 сабель, и Завгороднего, 15 сабель. Последнее время обе банды действуют вместе. Банда Черного Ворона пополняется и ведет активную борьбу. 12 августа 1922 г. бандой Черного Ворона были разбросаны прокламации с призывом «Бей коммунистов и кацапов». Объединенная банда Черного Ворона и Завгороднего имеет задание ворваться в Каменку… С каждым днем губтройкой раскрывается и находится все больше агентов Завгороднего и Черного Ворона. В план заговора входило убивать ответственных работников».[394]

Колишні петлюрівці, а потім секретні агенти ЧК Трохименко-Гамалія і Терещенко (Завірюха-Степний) вже зовсім близько підкралися до отаманів Холодного Яру. Звісно, чекісти представлялись як українські підпільники.

18 серпня провокатор Завірюха домовився про зустріч з отаманами в Чорний ліс. «В 4 год. дня на просіці з’явилась кавалерія, близько 45 вершників, серед них Степний впізнав отамана Гупала… — писав сексот. — Гупало представив Степному отаманів Загороднього та Залізняка. Останні запросили Степного йти до лісу, в табір, де лежав хворий отаман Чорний Ворон. По дорозі до лісу до них приєдналась ще кавалерія, чоловік 30 з двома кулеметами.

Пройшовши трохи лісом, зустріли загін піхоти у 80 чоловік, озброєний трьома кулеметами «Максим»… Проходячи через густі кущі, Степний побачив, що там лежить людина з довгою широкою чорною бородою, довгим волоссям, біля нього гвинтівка, наган і глечик з молоком. Степний підійшов до нього і привітався. Чоловік поцілував його і сказав: «Чорний Ворон».

Завгородній наказав усім козакам відійти в сторону і запросив сотенних.

Зібралося чоловік одинадцять, і засідання відкрили. Степний розповів їм про роботу штабу Чорноморської групи, закликав отаманів до міцного об’єднання. Дав у руки накази, шифр… на що Чорний Ворон відповів: «Накази штабу групи виконувати буду, але ніяких перегрупувань в інші райони робити не збираюсь і ні на які з’їзди не поїду, працювати буду в районі Знам’янка — Білозір’я — Товмач — Шестаківка — Холодний Яр — Єлисаветград. Тут я, як і Залізняк, Завгородній і Гупало, користуємось авторитетом у населення, а тому я працювати буду тільки в цьому районі…»

Коли Степний запитав отаманів, скільки вони можуть виставити шабель під час загального повстання і в даний момент, Загородній відповів, що чисельності на цей час не знає, а під час повстання разом з Чорним Вороном, Залізняком і Гупалом зможе вивести близько тисячі людей. Крім того, Загородній вказував, що у нього є два загони, які оперують в Чигиринському повіті… Очолюють ці загони Приймак та Мороз…»[395]

Ось яку оцінку дав сексот Завірюха (Степний) Чорному Ворону і його начальнику штабу: «Чорний Ворон — високого зросту, чорна довга борода, довге волосся до плечей, очі чорні, вираз обличчя суворий, серйозний, політично грамотний, син селянина, одягнений у захисне, пише вірші та українські пісні, називає себе поетом. Залізко-Залізняк — начштаба Чорного Ворона, одягнений в «защитное». Росту вище середнього, голений, стрижений під машинку, невеликі світло-русі вуса. Очі сірі, викликає враження суворої людини. Політично неграмотний. Син селянина, простий сільський хлопець, років 30. Сім’я його, як він говорить, знищена».[396]

Зрадник Завірюха підбадьорював партизанів, казав, що скоро почнеться широке повстання проти совєтської влади, дату якого невдовзі визначать самі отамани на спільній нараді. На неї він і запрошував…

Інтуїція не підвела Чорного Ворона і цього разу: до Звенигородки на нараду, організовану чекістами, він не поїхав, хоч його і наполегливо запрошували. А от Загородній довірився провокаторам. Він і себе, і друзів підвів під дурного хату. 29 вересня 1922 року Загородній, Голик-Залізняк і Денис Гупало та їхні охоронці Компанієць, Ткаченко

1 ... 62 63 64 ... 249
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль"