Читати книгу - "Мені не потрібен чоловік! Що значить, ви наполягаєте?!, Ольга Обська"

Яна дивилася-дивилася на сукню, дивилася-дивилася... і... дівчата зрозуміють... не втрималася, щоб не приміряти.

Вона сіла добре — огорнула тіло так м'яко і ласкаво, ніби визнала Яну господинею. Хотілося покрутитися перед дзеркалом, і Яна із задоволенням покружляла. Сукня їй личила. Одне незрозуміло — навіщо Морісу так наполягати на подарунку. Яна поверталася до дзеркала і так, і сяк, намагаючись розгледіти в дивовижній роботі місцевих майстринь якийсь підступ, але не знаходила його.

Вона ще не встигла переодягнутися в свій звичний одяг, як у двері постукали.

— Хвилинку.

— Вів'єн, — пролунав з-за дверей схвильований голос Етьєна. — Ходімо швидше. Ми зламали сховок!