Читати книгу - "Арюмор, Аліна Скінтей"

— Не соромся, запитай те, що тебе цікавить і впевнишся, що я тобі не брехав, — Артур лукаво всміхається, зовсім не реагуючи на Роріксона.

— Яна відійти від нього, —  повторює Владислав.

Левіна не рухається, її переповнюють сумніви.

— Твої пращури причетні до прокляття підвіски? — запитання видається сухим, як і її губи.

Яна торкається підвіски, уважно дивлячись за реакцією Владислава. Її плечі опускаються, а пульсація в скронях посилюється. Усвідомлення відповіді сутінкового мисливця настає раніше, ні він відповідає. Вона закриває собі рота долонею, стримуючи гортанний схлип від зради.

— Все набагато складніше, — стримано відповідає Роріксон.

— Причетні чи ні? — запитує Яна знову, все ще тримаючи долоню на губах. — Дай мені цю кляту відповідь – так чи ні?

— Так.