Читати книгу - "Секрети родини Бенет, Кері Блек"

- Не займаємось сексом? - добавив він, побачивши моє сумʼяття. - Нажаль потомство з ними виходить занадто слабке. Такими темпами демони вимруть.

І кому від цього погано? Хоча я на четверть демон та могла б поспівчувати, але я бачила скільки біди вони творять. 

- В супереч всім чуткам, демони не такі вже й погані, - глянув він на мене світлими очима. Якби я не знала, що він демон, то ніколи б про це не здогадалась.

- Мені попадались тільки погані, - знизала плечима та відчула, як рука демона повільно опускається на мою талію, від чого мій подих перехопило. Я боялась навіть поворохнутись. 

- Ти також погана в чиїсь історії, - глянув він в мої очі ніби намагався прочитати секрети. - В кожного є дві сторони, Каро. Одна називається вітриною, яку ми показуємо оточуючим. А інша глибина, про яку не знає ніхто. 

Не приємно це визнавати, але демон правий. Я навіть поглянула на нього по іншому. 

- Але це не дає вам право вбивати. 

- В кожного своя доля, - кивнув він в сторону Олівії, до якої підійшов демон та на безпечній відстані зиркаючи на короля спілкувався з дівчиною. - Вони з власної волі підписують угоди.

Навіть Ліліана стояла розслабившись спілкуючись з демонами. Це ж треба таке, як швидко вони перестали боятись. Мені здалось це дивним та я вирішила не відводити погляду від дівчат. Хоча я помітила, що рука короля демонів мене вже не бентежила та і приємний він здавався.

- На що погодилась Олівія? - не відводила погляду від темної магички. 

- Згода на зближення з демоном та виношування його дитини, - відверто відповів він. 

- Скільки разів?

- Достатньо одного разу. 

- А далі? - я відчувала, як хотілось вірити кожному слову демона, але намагалась зберігати холодний розум. Це скоріше якесь чарування, хоча я не відчуваю зілля на них. 

- Далі вони з власної волі залишаються, - відповів демон. 

Суть його слів я зрозуміла не одразу. Мені лиш хотілось, щоб він далі говорив. 

- Потанцюємо? - посміхнувся він та я не витримавши погодилась. 

Його руки огорнули мою талію та стиснули у приємних дотиках, про дівчат я не забула та намагалась за ними слідкувати. 

- Глянь на мене, Каро, - мовив демон та я знову не втрималась. Заглянула у очі королю. Схоже дійство було коли бачила Вільяма Хаса, його зелені очі впливали точнісінько так само. - Ти схожа на нас, але є одна відмінність. Демони змирились з тим, що зазвичай злодії в іниших історіях, навіть якщо ми ними не були. 

- Ти так хочеш переконати мене у своїй гідності, - посміхнулась до нього. Демон більше не лякав. - Хочеш запевнити мене у своїй невинності, але забуваєш, що розчарована відьма, гірша за розлюченого чоловіка. Чи готовий понести такі наслідки? 

- Каро, - тихо прошепотів він моє імʼя та тіло здригнулось від близькості. - Ти хочеш перетворити мене в того хто потрібен лиш тобі, щоб внутрішня драма мала сенс. Але памʼятай всі біди не спихнеш на демонів. 

Світлі очі демона манили занадто сильно, щоб памʼятати про дівчат, яких як і мене закружляли в танцю. 

- Чому ти на мене так впливаєш? - прошепотів він мені на вухо від чого мурашки пішли по шкірі. 

Він обняв мене та я поклонила голову йому на плече. 

Розворот, поворот, знову розворот. Я не знала скільки йшов танець та не хотілось щоб він закінчувався. Я оглядала зал в пошуках дівчат, які також танцювали з демонами.

Ліліана наклонилась та демон поцілував її в шию. Що заставило мене здригнутись, хоча дівчина мала незворушний вигляд. 

- Стій, - зупинила короля демонів та струснула головою. Зі здивованим поглядом він відпустив мене. - Заради Хаосу, що відбувається? 

Я поглянула на короля та все чарування зникло. Мені більше не хотілось відчувати його дотики. 

Швидким рухом я зловила за руки дівчат та потягнула до себе. 

- Як ти отямилась? - король зіщурився.

Відповіді на його питання у мене не було, тому я повернулась до дівчат, які виглядали як в тумані та сильніше стиснула їх руки. 

- Твоїх сил не вистачить, - погляд короля змінився. 

- Я не буду нападати, - піти проти них це самогубство. - Хочу запропонувати нову угоду. 

Імпровізація це все що залишалось. 

- Що ж ти можеш запропонувати? - король  зацікавлено обдивився мене з ніг до голови. 

- Себе, - видихнула та заглянула у очі демона, які заграли новими іскорками. - Але ти відпускаєш дівчат. 

- Викладачко Бенет! - смикнула мене за рукав Ліліана. Схоже дівчина вже відійшла. 

- Не треба! - Олівія також вийшла з під чарування. 

- Згоден, - король перебив дівчат та тату змії від Олівії перемістилось до мене, ніжно обплітаючи мою руку на передпліччі.

- Навіщо? - Олівія зжала моє запʼястя. 

- Слухайте мене уважно, - тримала їх за руки та прошепотіла. - Ніколи і нізащо не вкладайте угод з демонами, - повернула погляд на Олівію. - Їм потрібна була лише ніч, щоб привʼязати тебе до цього світу та назавжди зробити власним інкубатором, де ти б вагітніла постійно. Хіба не від такого життя ти тікала?