Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Африка, сни 📚 - Українською

Читати книгу - "Африка, сни"

517
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Африка, сни" автора Олександр Сергійович Подерв'янський. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 63 64 65 ... 93
Перейти на сторінку:
младшую за волосы, а та вопила и ругалась противными словами, типа «ти, виварка вонюча» и «шоб ти здохла».

На просторном крыльце сидела МАТИЛЬДА ОПАНАСИВНА, еще нестарая красивая женщина. Она любовалась тинейджерской дракой, успевая в то же время красить ногти алым лаком, временами кокетливо показывая себе в зеркало кончик языка. На еe шее, как бусы, висела ЗМЕЯ – КОРАЛЛОВЫЙ АСПИД по имени ШЕРОН.

Упитанные свиньи в загоне с интересом прислушивались к девичьим визгам. Девчонки тем временем совсем раздухарились: одна из них вырвала у другой переливающийся всеми цветами радуги легкомысленный девичий мобильник, и бросила его в свинский загон, где он тут же исчез в пасти одной из хрюшек. Старшая сестричка тут же скрутила две дули, и вращая ими возле глаз, носилась с победными криками: «А ось, дивись, як рак дивиться!», – бегала вокруг матери, пытаясь увернуться от младшей, стремящейся плюнуть в обидчицу.

Мать ласково пыталась их образумить.

— Анжела, Вєроніка, – ворковала она, – припиніть, бо обох в коморі зачиню. Он Галька прийде, то їй патли хоч всі можете повиривать.

— А чого ви, мамо, їй таку мобілку козирну купили, а мені таке гімно?! – спросила Анжела.

— Та цитьте ви! Як будете такі дурні, той будете всю жизнь, як Галька, в ризових чоботах кізяки місить, – прикрикнула на дочерей Матильда.

В калитку вошла Галя, которую мы только что видели в школьном спортзале. Сейчас она одета в обычные сельские драные шмотки и ведет за руль неопределенного цвета велосипед.

— Та шо ви, мамо, таке кажете! Я оно на стіліста в Київ поїду учиться, в Інстітут культури – а Анжелка на візажиста чи на кріейтора, – сказала Вероника.

Галя посмотрела на сестeр, кротко улыбнулась, повязала косынку, фартук, порубала гарбузы свиньям, почесала их за ушами. Накормила гусей, кур, кроликов (монтаж, крупные и средние планы, ракурсная съeмка: перспектива животных). Вероника продолжала:

— То як вивчимося, то сначала будем працювати в Києві по спеціальності, а потом вийдем заміж – я за бізнесмена, а Анжелка за продюсера, а потом будемо гарних пісень співать і запишемо альбом.

ХОСЕ ИГНАСИО – кабан, сожравший мобильник, прислушивался к попсовым мелодиям из своего живота. По голой ноге Матильды скользила змея, сползая к щиколотке своей хозяйки и обвивая еe как браслет (крупный план). А Вероника не унималась:

— Ілі групу з дівок організуєм, назовьом красіво, тіпа «Самки» і будем заніматься шоу-бізнесом, і поєдєм в Хєльсінкі на фестіваль.

— Аякже! Чекають вас там, в Хєльсінкі. – Матильда глянула на падчерицу (крупный план лица). Вскочила, напустила строгости:

— Де ти вештаєшся? Худоба не нагодована, кролям тре трави накосить, а вона десь лазить по підрах, горобцям дулі дає у хворточку.

— Та ви не переживайте, мамо, я все зроблю. – Галя опустилась на колени перед Матильдой и сняла с еe ноги змею:

— Іди до мене, моя киця... – сказала Галя, погладила Шерон и ткнула мордой в блюдечко с молоком.

— Худобу нагодуєш, – сказала Матильда, – Подвір’я підметеш, перебереш гречку, скупаєш і вичешеш кота...

Про кота она сказала потому, что он только что попался ей на глаза – здоровенная и наглая чeрная тварь появилась на крыльце. «Всевидящее око» в золотом треугольнике болталось на алой ленточке, обвивавшей жирную шею.

Голос за кадром:

— Тіки спробуй мене скупати, – думав кіт Маркіз, – я тобі тада обізатєльно в твої ризові сапоги насцю.

Мимо Галиных кирзовых сапог проползла змея Шерон.

— А ще – поробиш зачіски дівчатам і зробиш їм мейк-ап, – сказала Матильда.

— А навіщо? Ми і так гарні! – пропищали сeстры.

Матильда вынула из кармана свернутую бумажку и помахала ею над головой:

— А от прочитайте!

Анжела и Вероника прыгнули на мать, как кошки, бумажка порвалась, – одной из половинок увлекся кот, к другой подбирался здоровенный гусь, но Галя их спасла, соединила вместе и подчeркнуто иронично, c завываниями в стиле актeрской техники театра Франко прочитала:

— Телеканал «Ти і Я» шукає нові обличчя! Оголошуємо конкурс на посаду телеведучої молодіжних програм. На кастінг запрошуються симпатичні, незакомплексовані дівчата віком від 17 років.

Девчонки застыли в хищных позах. Кот облизнулся. Матильда высовывала кончик языка, любуясь собой в зеркало. В зеркале отразился бимер, проезжающий по улице. Хосе Игнасио прислушивался к мелодиям из своего живота, внимательно провожая взглядом серебристый бимер, барахтающийся в украинском чернозeме. Из машины тоже доносилась музыка.

Кабан смотрел на авто снизу (ракурсная съeмка).

Голос за кадром:

— Машини вопще схожі на кабанів, – думав кабан Хосе Ігнасіо, – і в них, і в нас всередині музика однаково грає. І ми, і вони в грязюці вовтузимося. От тільки таких жлобів, як в них, у нас всередині немає. Але оп’ять-таки, коли ці жлоби з машин вилазять, вони на нас тоже похожі. Виходить, що те, що зсередини з тебе вилазить, на тебе похоже, і снаружи тоже похоже. Ну, єслі так єщо трошки порассуждать, то точно дурдом світе…

Пока Хосе Игнасио рассуждал, змея скользила мимо свинского загона, кроличьих клеток, цветов в огороде – и вот Шерон уже показалась на дороге, чуть было не угодив под колeса бимера. Рука Ли Фан Чу ловко схватила еe в последний момент.

— Іди додому, «киця»... – прошептал он, слегка шлепнул змею по башке, дунул на неe и пустил в огород.

Ли Фан Чу посмотрел на дом Матильды. Набежавшая тучка изменила освещение, на мгновение дом показался устрашающим. Ещe миг – тучка ушла, видение рассеялось, дом снова выглядел как обычно.

13. ЭКСТ – ИНТ. СЕЛО КРАМАРЕНКИ. УЛИЦА. МАШИНА. ДЕНЬ.

Толстый палец лупил то здесь, то там по лобовому стеклу автомобиля, в тщетной попытке попасть в элегантную ЗЕЛEНУЮ МУХУ ЛЮЦИЛИЮ (перспектива мухи, ракурсная съeмка). В бимере развлекались двое мужиков с жирными затылками и неприятными ебальниками. Машина медленно ползла по узкой сельской дороге, в окно лезли мальвы, астры, высокие травы (субъективная камера).

Тот, что был за рулем (его звали ВОВА), одной рукой вeл машину, а второй ловил зелeную муху, та лениво удирала от него по лобовому стеклу. Другой бандит, АДИК, считал дулом пистолета штакетины забора, высунув руку в открытое окно (ракурсная съeмка).

Голос за кадром:

«І шо їм од мене треба? – думала муха Люцилія, – Ну, чого б я оце тикала своїм грязним пальцем? Я обще, хлопці, вами інтєрєсуюсь тіки тому, що там, де ви – там трупи. А ви самі мені на хєр не потрібні. Ніколи не любила мущін з таким запахом. Ото приходить рагуль в СПА-салон, там йому масажик, крємчик, потім духами надушиться, як підар, а потім водки вип’є, салом з часником зажере, пивом полірнеться, у нього атрижка, як в Змєя-Горинича, а ти сиди нюхай!.. Це в нас Параска слаба на ето

1 ... 63 64 65 ... 93
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Африка, сни», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Африка, сни"