Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- Вимкни, Маку, - зібравши спітніле волосся, Сара роздратовано підколола його вище, не знаючи того, що запах її шкіри діє на хлопців арахноідів сильніше будь-якого афродизіаку. - Танцювати мені остаточно перехотілося. ... Сердишся на мене, що я завадила тобі відправитися на той світ? - кинула вона докірливий погляд на Іва. - Але зате тепер у тебе є набагато більше шляхетних можливостей розпрощатися з життям, ніж просто померти на ланцюгу. Хіба ні? … Я йду спати.

- І я, просто жах який сонний, - власницьки обійняв її Павук, усамітнюючись разом з нею в їхній особистій будці.

- Як думаєш, коли він їй розжує особливості гнізда? - тихо запитав Арно, покосившись на Хелла.

- Павук не впевнений, що Сара зрозуміє, - відповів той, як завжди з похмурим виглядом. - Вона не така. Ідея належати іншим членам сім'ї здасться їй ... аморальною. Чорт, ледве згадав це слово. Те що прийнятне  для нас - для неї неприпустимо і відверто гидке. Згадаєш мої слова Арно - зв'язок з цією дівчиною принесе нашому гнізду більше мук, ніж відкатів. Вона рок. Такі відносини розбивають серця.

- Ну, тобі нема чого переживати, у тебе ж немає серця, - підчепив його Арно.

    Як і інших її увагу привернув звук воріт, які повільно відкривалися. Щоразу це щось та означало. Але цього спекотного вечора спантеличеним виявився навіть сам Павук.

Бувалий фургончик кочівників , повільно в'їжджав у двір. Зазвичай в цілях безпеки кочівники подорожували колонами, розбиваючи тимчасові табори то тут, то там. Рідко просилися на ночівлю до одного з фортів, що зустрічалися по шляху, природно не безкоштовно.

У цій машині виявилися двоє - чоловік та вагітна жінка, і у одного та в іншого часткові мутації були наявними. І те, що мутанти не піднімали очей, говорило про те, що вони обізнані, хто насправді господарює в Остіні.

- Відбилися від каравану? - простягнув Павука, прямуючи до непроханих  гостей.

- Ні, наша колона неподалік. Нам сказали, що тут є лікар. Нам дуже потрібна допомога.

- Хто сказав?

- Я, - кинув з викликом в голосі, з'явившись Ів. - Подарунок твоїй дівчині, яка так любить жаліти всіх підряд. Ти ж не станеш ображати цих милих людей, братику?

- Якого хріна ти їх притягнув сюди?! - тут же вибухнув Павук, у відповідь на нахабну посмішку брата.

- І що у вас сталося? - стурбовано втрутилася Сара, яка вийшла вперед, цим змушуючи арахноідів трохи охолонути. - Я лікар.

- Нам потрібно народити дитину, - тримаючись за живіт, відповіла жінка. - Ми розплатимося. Термін давним -давно підійшов, але пологи так і не починаються. Ми намагалися їх викликати , але безрезультатно.

- Скільки вже тижнів?

- Вчора було десять місяців. І дитина все ще жива. Дістаньте її з мене!

Сара з шумом видихнула, боячись показати свою розгубленість. З подібним вона зіткнулася вперше.

- Скажу чесно, одного разу мені доводилося приймати природні пологи, але я ніколи не займалася стимуляцією, не кажучи вже про кесарів розтин. Може, варто спробувати в іншому місці?

- До одного з фортів нас навіть близько не підпустили, у другому лікаря взагалі немає. Моїй дружині погано, і з кожним днем все гірше. Я не хочу її втратити, - чоловік дивився на неї благаючими очима. - Ви впораєтеся.

- Сама? Ні. ... Хелл? - Сара запитально глянула на арахноіда, який підпирав стіну в ледачій позі неподалік від них .

- Я схожий на акушерку? - скривився той.

- Але ти розумієшся на медичному приладді, - її погляд благав його, але Хелл лише неоднозначно знизав плечима. - Я спробую, але нічого заздалегідь не обіцяю, - кивнула Сара прибулим , беручи під руку породіллю.

Після огляду Сара прийшла до остаточного невтішного висновку:

- Потрібно різати , - повідомила вона Хеллу та майбутній матері. – Родової  діяльності ніякої, шийка закрита наглухо, дитина лежить неправильно. Вам не буде боляче, Міссі, арахноід навіє вам не відчувати болю. Хелл, зроби це, прошу.

- Без проблем. А так як з нас двох юний лікар - це ти, то тобі сьогодні і бути хірургом. Моє навіювання вже працює, так що я йду, Саро.

- Але Хелл, ти мені конче потрібен тут! - вигукнула дівчина, мало не схопивши його за руку, вчасно згадавши про нав'язливу фобію хлопця.

- Саро! - сердито примружився арахноід, посиливши тон. - Не варто мене переконувати, благати або змушувати, коли я чітко висловив тобі свій намір! Це зрозуміло?

- Що не так, Хелле? - коли її губи починали тремтіти у всіх братів Павука, включаючи його самого, починав паморочитися розум. Хелл не був винятком.

Замість відповіді він тільки обурено закотив очі і вийшов.

Вискочивши на хвилинку з кімнати, шумно дихаючи, Сара намагалася заспокоїтися, тому що її дико лякала ця операція, враховуючи , що вона збиралася робити кесарів розтин вперше.

Решта арахноідів крутилися поблизу , крім Хелла, якого як вітром здуло. Якщо інших мутантів колонії мало турбував цей процес, то Павука і його братів дуже хвилювали відчуття самої Сари.

- Робе, благаю, примусь мене взяти себе в руки. Я ж не хірург! А раптом я зроблю щось не так?