В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дим" автора Володимир Худенко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
про цей гурт, «без назви», точно, так він і йменувався, «без назви», того Антон і не міг запам’ятати – чудернацьке ж ім’я направду! Причому писалось те одним словом і на іншомовний манер: «беZназви». Так от, той гурт без назви, як виявилось, недовго і проіснував. Після успіху тієї пісеньки вони мовбито збирались за кордон на гастролі, але щось там у них не вийшло, а потому їх і звати перестали – і за кордон, і вдома, перестали крутити, нікому вони вже не були цікаві, наставали інші часи. Вони потикались, помикались та й розбіглися врешті. В передачі розповідалось про долю всіх учасників гурту окремо – як виявилось, барабанщика свого в них не було, грав якийсь найманий, і ото, виходить, усього троє їх і було. Кумедна дівчинка-гітаристка, як виявилось, швидко вийшла заміж за якогось іноземця і полетіла жити за океан, була там мовбито зразковою сім’янинкою і музикою більш не займалась. Другий гітарист, отой м’язистий хлопчина у рваних джинсах, музику, як виявилось, не полишив, але свого гурту не мав, та й сам не виступав – писав музику на замовлення всіляких зірок та зірочок, але не таку, як раніше, а більш сучасну – як ото гриміла тепер по всіх дискотеках. Ніби навіть був заможним, непогано заробляв. Гірше за все прийшлось отому хлопчині в спортивному костюмі – невдовзі після розпаду своєї групи він викинувся з вікна дев’ятого поверху у рідному містечку, помер у швидкій по дорозі до лікарні. Він був чи то під якоюсь наркотою, чи бозна – може, то вже пізніш додумали. Була якраз якась річниця його смерті – того мовбито й згадали за них у тій передачі про старезні шлягери.
– Ой сам же я та не знаю…
Повела Лара своїм гортанним голосом, тихою печаллю в дрімотну російську ніч.
