Читати книгу - "Контракт на любов, Дарина Міс, Уля Сер"

Емілія

Доволі часто ми задаємось одним, на периший погляд, простим питанням.

Чи є ми щасливими? 

Неодноразово кожен відчував себе нещасним та самотнім. Думали, що ніщо не здатне підняти настрій чи змусити посміхнутись. Проте це не так. Непотрібно шукати щастя десь далеко, чи думати, що ще не настав той день. Щастя тут, прямо перед вами. 

Просто подивіться навкруги. 

Що ж робить мене щасливою? У мене прекрасна сім'я, яка дуже любить мене.                                                                                  Робота, колеги та друзі, які завжди поруч.

Я можу бачити, чути і відчувати все що є навколо мене. 

У мене є всі причини бути щасливою. 

Життя занадто коротке щоб сумувати, та витрачати його на речі які псують настрій. Я хочу взяти від цього життя максимально всього. 

Хочу бути щасливою і робити щасливими людей які поруч. 

Це те, чого я прагну. Бути тою, хто змушує посміхатись близьких. Просто якщо вони будуть щасливі, то і я буду. Більшого мені не потрібно.

На нашу долю випали чималі випробування, але ми не здались, і у підсумку отримали таке омріяне і необхідне щастя. Зараз я дійсно спокійна. Закінчились ті тортури, в яких я жила. Денис продовжує працювати в своїй компанії, а я цілеспрямовано розвиваю свою справу. 

Минуло три роки з моменту нашого другого початку стосунків. Як там кажуть? Другий раунд?)

На щастя, на цей раз все відбувається легко, з любов'ю та постійними посмішками. Через шість місяців після нашого примирення ми одружились. Так, на цей раз все було по-справжньому, ніякої фікції, обіцяю. На диво, наші рідні дуже навіть ладять між собою. Мій татко навіть з самих білоруких зробить справжніх працьовитих людей (це він так каже, не я). Олена з мамою щовихідних зустрічаються. Від мами кулінарні майстер-класи, а Олена тільки те й робить, що пліткує про всіх, а мама таке ой як любить. 

Ось уже рік, як у нашому житті з'явилось маленьке щастя на ім'я Світланка. О, її ім'я точно описує натуру — така світла та невинна, і постійно посміхається, ну, якщо не брати до уваги моменти коли вона голодна, або щось болить, або забрали іграшку, або... Короче, таких або мільйон, але все ж... Вона сонце.)

Єдине, чого не вистачає — це тебе, наше янголятко. Цього року тобі мало б виповнитись чотири роки. Якою б я щасливою не здавалась, та і дня не проходить без згадки про тебе. Мене дивує те, як ж можна любити того, кого я навіть не встигла дізнатись. Не знаю чому я вирішила написати цей лист, просто відчула що хочу поговорити з тобою. Мені це так потрібно було. Не хочу, щоб ти думала наче про тебе забули. Це не так, і ніколи так не буде. Я люблю тебе всім своїм серцем, як і твій татко.

Пам'ятай це...

Кінець