Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

— Подобаюся? — чую хрипкий чоловічий голос і разом із ним повертаюся в реальність.

Миттю розумію, що весь цей час безсоромно витріщалася на його член. Він бездоганний. Здиблений і готовий уже до всього. Має бути твердий як камінь. Якби не ігри зі Стасом, я б, побачивши його, подумала, що навряд чи зможу прийняти у себе такий повністю без неприємних відчуттів. Великий член гарний тільки в порно і в любовних романах, але на практиці не підготовлена до нього жінка може відчувати дискомфорт, який перекриє задоволення.

Але я готова. Стас навчив мене. Стас спокусив мене. Я надто довго мріяла про близькість з Андрієм, що мені навіть прелюдія не потрібна була. Але все ж таки Доронін подбав.

Я залишаю своє місце. Зараз мені просто необхідно переконатись, що це не черговий еротичний сон. Що мені не ввижається. Що він зараз мій.

Сповзаю на підлогу. Виходить не дуже граціозно, напевно, але мені начхати. Я втомилася грати роль і зараз хочу бути собою. Рачки підповзаю до чоловіка та охоплюю його член біля основи. Твердий і гарячий, він відповідає на мої дотики, здригаючись.

— Смілива білявка, — коментує Доронін.

І цим змушує підняти очі. Вони темні, майже чорні. Погляд небезпечний та панівний. Але це більше не лякає. Не після його відвертих ласк. І не в момент, коли він переді мною майже голий і до краю збуджений.

Не зводячи з нього погляду, припадаю губами, цілую. Пропускаю в рот голівку і смокчу, пробуючи смак вже давно бажаного чоловіка.

Чую шипіння — і пальці зариваються у моє волосся. А після все ж таки звучить здавлений стогін. Він вібрацією проходить тілом коханця, зачіпає мої губи та вдаряє просто в мозок.

Він стримується. А я хочу, щоби втратив контроль. Тому намагаюсь.

Ох, зараз мені здається, що я ніколи так не намагалася. Він надто великий, і в мене не зовсім виходить те, що я хотіла б, але за відгуком Андрія розумію, що йому подобається.

— Досить, — він гарчить і відриває мене від такого захоплюючого заняття.

Ривком піднімає, немов я пушинка. Мабуть, у мене зараз не найкращий вигляд, косметика потекла, я вся розпатлана. Але Андрій дивиться так, ніби ніколи нікого не бачив гарніше.

Він обмацує поглядом моє обличчя і насититися не може. І цієї секунди я розумію, що вже бачила такий його погляд.

Тільки згадати не можу, де та коли. І на кого він дивився так. Ніби на найцінніше, що він має чи чим хоче володіти.

А потім Доронін пригортає себе і цілує. Не наполегливо, а ніжно та чуттєво.

Він цим поцілунком обіцяє мені себе. Так мені здається. Або я від довгої помірності та запаморочливого оргазму зовсім втратила розум.