Читати книгу - "Чужа секретарка, Олена Домова"

Наступні дні Катя провела в тому ж самому режимі - робота у відділі продажів, допомога дизайнерці з рекламного відділу, а потім коротка прогулянка з працівником служби безпеки додому.

Близькість до предмету закоханості сильно виплавала на білявку. Хоч в останні дні пан Зегер звів до мінімуму своє перебування поряд з жінками. З'являвся лише коли йому уривався терпець, і він тягнув свою наречену, яка все більше розпалювалася проєктом, нарешті додому.

Марк більше не з'являлася або, принаймні, не казався на очі, тож дівчина швидко заспокоїлася. На вихідних нарешті повернувся з відрядження Тьомчик і негайно завітав до подруги, щоб чинити їй невідкладну алкогольну допомогу.

Та виявилося, що в заспокоєнні вже немає потреби... принаймні щодо переслідувача. Катерина, яка продовжувала втримувати маску незворушності на роботі, вилила все своє обурення під час бесіди з другом. Поведінка директора з реклами зазнала всебічної критики. Й над нареченою своєю в'ється шулікою. Й на Дмитра вовком дивиться. А Катрусі дістаються двозначні натяки, коли вона раптом опиняється неподалік.

Артем спробував натякнути, що така поведінка може бути викликана ревнощами, але Катя лише пирхнула:

- Як завжди хоче всидіти на двох стільцях. Йому мало однієї жінки. Йому потрібні всі по периметру. А я ще спочатку подумала, як благородно він вчинив, порвавши зі мною. Але він зробив так лише тому, що я умови про стосунки з самого початку встановила. Але горбатого тільки могила виправить.

- Ну гаразд, годі про твого Зегера, - Артем спробував змінити тему розмови, яка вже почала йому набридати. - А що з тим Дмитром, який тобі зараз допомагає? Наче непоганий хлопець...

- Так. Справжній чоловік, - кивнула білявка, відпиваючи зі склянки. - Він мені дуже допоміг.

- Не хочеш на нього перемкнути увагу? Як то кажуть клин клином...

- Ні. В мене до нього душа не лежить. Та й я йому більше не подобаюся.

- Як то більше?

- Ну, може мені й здалося, що я йому подобалася. В будь-якому разі зараз його зацікавила пані Марина. Ти думаєш, чого Геннадій Анатолійович такий злий на нього? Дмитро він такий... як відкрита книга.

- Ох і пристрасті у вас там розгортаються, - хекнув Тьомчик. - Мене аж завидки беруть. Хотів би і  я в якомусь любовному багатокутнику опинитися.

- Нащо воно тобі? Ти щасливий у стосунках. От і насолоджуйся, - зробила круглі очі білявка на що білявий раптом зітхнув:

- Та не такий уже і щасливий.

- Чого б це? - здивувалася Катерина. - Ти ж так кохаєш Наталку.

- Спочатку так і було. Але зараз її наче хтось підмінив. Я не розумію, чого вона хоче. Мені здається, що вона також нудиться зі мною. От і починає мізки свердлити. Пам'ятаєш, як вона казала, що в стосунках ніколи не стала б вимагати від партнера якихось кардинальних змін?
 

- Не впевнена, що ми з нею таке обговорювали, - неабияк напружилася Катерина, не визнавати ж насправді, що під час бесід з дівчиною Артема дуже часто взагалі її не слухала. - Але що ж вона таке вимагає?

- Та всілякі дрібниці, але відбувається це постійно. У мене таке враження складається, що геть усе я роблю, неправильно.

- Ну у тебе ж до неї, напевне, також якість претензії є? Так буває, коли люди починають жити разом, притираються...

- В тому й річ, що мене все влаштовує... влаштовувало... Бісить ця прискіпливість.

- Ти тому такий хмурний останнім часом?

- Мабуть.

- Ну, я в таких справах не порадниця. Своїх стосунків вже давно не було. І, тим паче, я ні з ким не жила.

- Так, я знаю. Просто поділитися захотів.

Артема добряче повело після випитого, й він геть засумував. Почав наводити приклади прикрих і незрозумілих для нього ситуацій, в яких опинявся через свою дівчину. В Катерини від почутого волосся ворушилося на потилиці. Й вона остаточно переконалася, що ця Наталка несповна розуму.

Закінчилося все тим, що вщент п'яного друга Катя прикрила ковдрою на дивані, а сама ледь доповзла до ліжка і впала, навіть не роздягаючись.

Недільному ранку нічим було порадувати білявих, бо зустрів він їх похмурим дощовим небом та страшенним похміллям. Катя вже й не пам'ятала, коли в останнє так напивалася, і була переконана, що так погано їй ще в житті не було.

Артем почувався не краще. Щойно він прокинувся та усвідомив, що вже ранок, почав судомно перевіряти свій телефон та передзвонювати своїй дівчині. Катруся за цим вирішила не спостерігати, а втомлено похитуючись попленталася у ванну.

Хоч як вона не любила холодну воду, але сьогодні вирішила збадьоритися за допомогою неї. Прохолодні краплі в душі швидко забирали тепло тіла й натомість дарували якусь подобу бадьорості.

Вилізла з кабінки та огорнулася великим теплим рушником. Наче допомогло.

Раптом у двері ванної постукав Артем.

- Я побіжу вже, - гукнув він через двері. - На зв'язку.

- Бувай, - тим самим відповіла Катруся, й невдовзі вхідні двері хлопнули, зачиняючись.

Волосся сушити не стала, а як була загорнута у рушнику вийшла з ванної та зачинила за другом двері. Тепер вже необхідності швидко бадьоритися не було, тож навіть незважаючи на вмовляння свідомості хоч трішки прибрати безлад, який вони напередодні вчинили, дівчина впала у ліжко та міцно заснула.

Як не дивно, невідкладна допомога від Тьомчика добре зробила свою справу, і на ранок понеділка Катерина повністю опанувала себе. Вирішила, що нарешті потрібно приборкати свої почуття до пана Зегера, а не плекати їх стражданнями та рюмсанням.

Втім прийняти рішення, коли Гени не було поруч, було не складно. Головне нарешті спокійно витримати їхню зустріч ввечері.

Втім директора з реклами в офісі не було. Виявилося, що він змушений був терміново поїхати на колись підзвітне йому виробництво.

Марина, здавалося, не сильно переймається відсутністю нареченого. Навпаки її завзятість та продуктивність подвоїлися. Насправді в цей день в Каті неодноразово промайнула думка: "Навіщо я тут?", бо єдиною її роботою зараз було спілкуватися на відсторонені теми та час від часу виказувати своє захоплення. А захоплюватися, насправді, було чим.