Читати книгу - "Останній тамплієр"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Щось не так?
— Та ні, — відповіла вона, вагаючись. — Просто важко уявити собі такі суперечності в одній людині. З одного боку — люб'язний, ерудований професор, з іншого боку — його повна протилежність: людина, здатна скоїти таке насильство...
У розмову втрутився Джордано:
— На жаль, таке трапляється досить часто. Це — як тихий, доброзичливий сусіда, в холодильнику у якого зберігаються шматки людського тіла. Такі люди більш небезпечні, аніж парубки, які щовечора зчиняють п'яний гармидер у барах.
Рейлі знову взяв ініціативу у свої руки.
— Ми маємо зрозуміти, чого він прагне, або вважає, що прагне. Тес, ви першою помітили зв'язок між Венсом і тамплієрами, тож якщо ви розкажете про те, що на цей момент знаєте, нам, можливо, вдасться вирахувати наступний крок цієї людини.
— Звідкіля, на вашу думку, мені слід починати?
Рейлі знизав плечима.
— Може, від самого початку?
— Це довга історія.
— Ну що ж, тоді дайте нам огляд, так би мовити, з висоти літака-розвідника. Якщо з'явиться цікавий для нас об'єкт, то ви забезпечите нам його детальне зображення.
Тес швидко зібралася з думками і почала.
Вона розповіла про походження тамплієрів, про те, як у Єрусалимі з'явилися дев'ять рицарів; про дев'ять років їхнього усамітнення у храмі, про гіпотези, згідно з якими вони щось там відкопали; про їхній подальший, дещо несподіваний злет до влади і могутності; про їхні перемоги на полі бою і їхню остаточну поразку під Акрою. Тес побіжно розповіла присутнім про повернення тамплієрів до Європи, про їхній величезний вплив і їхню зарозумілість та гордовитість, які так дратували короля Франції та його слухняного Папу, і про той крах, якого вони врешті-решт зазнали.
— За підтримки свого лакея, папи Клемента V, король дає початок хвилі репресій проти тамплієрів; він переслідує їх, звинувачуючи в єресі. За кілька років тамплієрів повністю винищили. Більшість із них померли мученицькою смертю.
На обличчі Джордано з'явився здивований вираз.
— Стривайте, як це — звинувачували у єресі? Невже були якісь докази? А я думав, що ці хлопці були захисниками християнства, такою собі папською елітою.
— Мова йде про надзвичайно релігійну епоху, — продовжила Тес. — У той історичний період Диявол був цілком реальною особистістю в уяві тогочасних людей. Можливо, це допоможе вам скласти враження про гарячі емоції, що вирували в ті часи. — Вона витягла теку з тоненького аташе-кейса. — Я маю копію папської булли, виданої Клементом 1312 року. — Тес почала читати пасажі, виділені жовтим маркером, і це не оминуло уваги Де Анґеліса. — «Цей Дім» — тобто, Храм — «викликав у мене такі лють і ненависть» — це означало лють і ненависть з боку Бога, бо Папа є його речником на землі... — «що я вирішив покінчити з ним через те зло, яке містять його сини, котрі безмежно дратують мене тим, що повертаються до мене не обличчями, а спинами. Вони поміщають ідолів у своєму Домі, де моє ім'я згадується лише для того, щоб гудити його. Вони збудували молитовні Ваала, щоби сини їхні вшановували там ідолів та демонів. Коли я дізнався про ці жахливі злодіяння, серце моє озлобилося і світ мій померкнув. Ницість цих людей проявилася через їхню злостивість. Виженіть їх з вашого Дому, і нехай всохне їхнє коріння. Нехай вони більше не плодоносять, і нехай цей Дім більше не буде наривом на здоровому тілі, болючим шпичаком, що у ньому застрягнув».
Тес зробила паузу і поглянула на присутніх. Зосереджена тиша, що запанувала, спонукала її продовжити розповідь.
— Стверджували, що коли рицарів приймали до ордену, то вони плювали і навіть мочилися на Хрест, таким чином заперечуючи Ісуса Христа. І це іще не всі звинувачення, що висувалися проти них. Наприклад, лунали також заяви про те, що вони поклонялися химерному демону на ім'я Бафомет і були содомітами. Це був набір звичайних звинувачень в окультизмі, які Ватикан з готовністю використовував, щоби позбутися конкурентів у релігійній боротьбі за душі людей.
Тес кинула швидкий погляд на Де Анґеліса. Той зберігав на обличчі вираз доброзичливого інтересу і не сказав нічого.
— Протягом останніх років існування, — продовжила вона, — тамплієри зізналися у скоєнні цих та інших прогрішень, але їхні зізнання варті не більше тих, що були зроблені в часи іспанської Інквізиції. Коли людині погрожують, що встромлять їй у дупу розпечений залізний прут, то вона готова зізнатися у чому завгодно. Особливо коли цей метод повсюдно застосовують на практиці до твоїх товаришів.
Де Анґеліс зняв окуляри, протер їх рукавом піджака, а потім знову вдягнув їх і похмуро поглянув на Тес. Йому стало зрозуміло, на чиєму боці були її симпатії.
Тес шелеснула паперами, вкинувши їх до теки.
— Сотні рицарів-храмовників по всій Франції потрапили до в'язниць і пройшли через подібні тортури. Організованого опору цим акціям не було, тому десятки єпископів та абатів перебігли на бік переможців, і незабаром тамплієри вдарилися у втечу.
Джордано підніс руки, жестом зупиняючи її розповідь.
— Гаразд, стривайте. Не так швидко. Повернімося трохи назад. Ви сказали, що королю та Папі майже вдалося втілити свій задум. А що саме їм не вдалося зробити?
— Вони так і не знайшли ті скарби, що ними, як відомо, володіли храмовники. — І Тес переповіла їм легенди про скрині із золотом та діамантами, сховані у печерах або
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Останній тамплієр», після закриття браузера.