Читати книгу - "Дике серце. Таємниця чоловічої душі"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
ступив на невторовану;
Відтоді все змінилося. (Роберт Фрост)
ЧОГО ТИ ЧЕКАЄШ?
Де ми були б сьогодні, якби Авраам обережно зважив усі «за» і «проти» Божого запрошення і вирішив краще триматися своїх медичних пільг, оплачуваних тритижневих відпусток і пенсійного плану в Урі? Що було б, якби Мойсей послухав пораду своєї мами ніколи не пустувати з сірниками і вів обережне життя, тримаючись якнайдалі від будь-яких палаючих кущів? У нас не було б Євангелії, якби Павло вирішив продовжувати життя фарисея, яке хоч і не було сповнене мрій чоловіка, та все ж було, принаймні, прогнозоване і, звичайно ж, стабільніше, ніж те, щоб іти за голосом, почутим по дорозі до Дамаску. Зрештою, люди часто чують голоси, і хто знає насправді, чи це Бог, чи просто чиясь уява? Що було б із нами, якби Ісус не був палким, диким і романтичним до мозку кісток? Подумайте: нас би взагалі не було б, якби Бог не пішов на величезний ризик щодо нас із самого початку.
Більшість чоловіків витрачають енергію свого життя, намагаючись виключити ризик або зменшити його до зручнішого масштабу. Їхні діти набагато частіше чують «ні», ніж «так». Їхні працівники відчувають себе прив’язаними, так як і їхні жінки. Якщо це спрацьовує, якщо чоловікові вдається застрахувати своє життя від усіх ризиків, він замотує себе в кокон самозахисту, а потім весь час дивується, чому задихається. Якщо це не спрацьовує, він проклинає Бога, а тоді подвоює свої зусилля до підвищення кров’яного тиску. Якщо подивитися на будову несправжнього «я», яке люди схильні створювати, вона завжди зав’язана на двох темах: чіпляння за якусь компетенцію і відкидання всього неконтрольованого. За словами Девіда Байта: «Ціна нашої життєздатности — це сума всіх наших страхів».
За вбивство брата Бог прирік Каїна на життя неприкаяного волоцюги; далі він будує місто (див. Бут. 4, 12; 17). Отака посвята — відмова довіритися Богові і пошук контролю — глибоко притаманна кожному чоловікові. Байт говорить про відмінність між бажанням несправжнього «я» мати владу над досвідом, контролювати свої події і наслідки і бажанням душі мати владу через досвід, яким він не був би. Ви буквально жертвуєте своєю душею і своєю справжньою силою, коли наполягаєте на контролюванні ситуації, як той чоловік, про якого Ісус розповідав, що він, нарешті, накопичив скільки хотів, набудував гарних комор, а наступної ночі помер. «Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу»? (Мр. 8, 36). До слова, можна втратити душу задовго до смерти.
Канадський біолог Фарлей Моват мріяв про те, щоб вивчати вовків у їхньому природному оточенні на диких просторах Аляски. Книгу «Ніколи не вий вовком» він написав на основі досвіду тієї відлюдної дослідницької експедиції. В однойменному фільмі Моват змальований в особі книжкового хробака Тайлера, який ніколи навіть не жив у наметі. Він наймає божевільного старого пілота Ровлі Літла з Аляски, щоб у розпал зими доправити його і все його оснащення в глуху долину Блек Стовн. Під час польоту в однодвигунній «Сесні» над однією з найкрасивіших, найнепрохідніших і найнебезпечніших диких місцевостей на землі, Літл випитує Тайлера про секрет його місії:
Літл: Скажи мені, Тайлере… що там в долині Блекстовн?
Що там? Марганець? (Мовчання). Це ж не нафта. Може, золото?
Тайлер: Це важко описати.
Літл: Ти — розумна людина, Тайлере… все сам собі знаєш.
Усі ми тут — золотошукачі, правда, Тайлере? Шукаєм… ту тріщину в землі… щоб потім більше нічого не шукати.
(Після павзи)
Я відкрию тобі маленький секрет, Тайлере. Золото не в землі. Воно десь тут. Справжнє золото — на схилі літ, після 60-ти років життя — коли сидять у вітальнях, перед тупим ящиком, знуджені до смерти. Знуджені до смерти, Тайлере.
Раптом мотор літака кашлянув кілька разів, пирхнув, захлипав… а потім просто заглох. Єдиним звуком був вітер над крилами.
Літл: (стогнучи) О Господи.
Тайлер: (у паніці) Що сталося?
Літл: Візьми штурвал.
Літл передає управління заглухлим літаком Тайлеру (який ніколи в своєму житті не керував літаком) і починає нервово ритися в старому ящику для інструментів, що між сидіннями. Літл не знаходить того, що шукав, і вибухає. Репетуючи, він висипає все з ящика на дно літака. Потім зупиняється так само раптово, заспокоєно потираючи лице руками.
Тайлер: (все ще в паніці намагається керувати літаком) Що сталося? Нудьга, Тайлере, нудьга… ось що сталося. Як побороти нудьгу, Тайлере? Пригода. ПРИГОДА, Тайлере!
Тоді Літл різко відчиняє ногою двері літака і ледь не вивалюється, послизнувшись на чомусь, можливо, на замерзлій смужці палива. Мотор заводиться якраз за мить до того, як вони мали би врізатися в гору. Літл хапається за штурвал і спрямовує літак різко вгору, ледь не зачепивши схил, і тоді вирівнює його в напрямку довгої, величної долини внизу.
Ровзі Літл, може, і божевільний, але до того ж, геній. Він знає секрет чоловічого серця, знає засіб від його недуги. Надто багато чоловіків відмовляються від своїх мрій, тому що не бажають ризикувати чи побоюються, що їм це не під силу, чи їм ніхто ніколи не казав, що ті глибинні прагнення їхнього серця добрі. Але душа чоловіка, про яку говорить щиросердий Літл, розрахована не на те, щоб контролювати, а на пригоду. Хто пам’ятає, хоч і слабо,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дике серце. Таємниця чоловічої душі», після закриття браузера.