Читати книгу - "Душа дракона, Лаванда Різ"

Він пішов перш, ніж Джин прокинулася. А вона ледь розкривши очі, у всіх фарбах згадала весь вчорашній день, і заповнившись тривогою до країв, кинулася бігти вниз. Енді, Роб і Клер повинні були прийняти рішення, і Джин всім серцем не бажала побачити їх бездиханні тіла , які зі скрипом бовтаються під стелею. У стайню вона заходила на злегка тремтячих від хвилювання ногах.

- Слава богу, ви живі! – з полегшенням вигукнула Джин, знайшовши їх усіх трьох на колишньому місці. Роб повільно сьорбав гарячу юшку, Клер лежала закутана у кілька ковдр, відвернувшись до стіни. Енді стояв біля входу, прихилившись до дерев'яного стовпа, немов когось чекаючи. На її вигук, він підняв одну брову, намагаючись щось сказати жестами. Його погляд все ще залишався важким та згаслим. Але чи то він ще не вмів висловлюватися, чи то Джин нічого не зрозуміла.

- Почекай, я зараз повернуся! - дівчина знову припустила бігом, не зважаючи на страшний північний вітер та атакуючі з усіх боків голчасті сніжинки. Увірвавшись до комірчини Елтона, розчервоніла дівчина схопила зі столу чорнило та пергамент.

- І тобі привіт, навіжена, - пробурчав Елтон сестрі, яка вже щезла за рогом. Приречено зітхнувши, він поплентався за нею.