Читати книгу - "О, мій Бос, Ірен Васильєва"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– У нас син. А йому потрібна родина. Потрібна мати.
- Ти впевнена, що йому потрібна саме така мати як ти?
- Та як ти смієш мене засуджувати?
– Ти не мати. Хіба любляча мати принесе дитині стільки проблем і страждань, стільки принесла ти своїй? Хіба любляча мати не прийме вибору свого єдиного сина і не підтримає його?
Джоанна продовжувала кричати нікого і нічого не бажаючи слухати.
- То це все знову через неї? Через те, що я не прийняла цю тварюку в сім'ю?
- Це все через тебе. Все через тебе. Тільки ти у всьому винна.
Шон важко зітхнув. І повернувся до виходу.
- Тобі краще переїхати до приміського будинку. Повисла тиша. – З тобою зв'яжеться адвокат. І… Джоанно, зроби хоча б раз те , що тебе просять. Хоча б раз зроби щось не лише для себе.
Залишивши дружину, чоловік, грюкнувши дверима покинув будинок.
Джоанна осіла на підлогу. Вона більше не волала. Просто дивилася в слід чоловікові, що йде від неї.
Коли це трапилося? Коли це її таке чудове життя встигло так швидко зруйнуватися?
А все із за кого? За якоїсь дівки пройдисвітки?
Закричавши, жінка схопилася на ноги і знову почала від злості жбурляти речі.
- Ненавиджу. Як же я вас всіх ненавиджу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «О, мій Бос, Ірен Васильєва», після закриття браузера.
