Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Шлюбний договір 📚 - Українською

Читати книгу - "Шлюбний договір"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Шлюбний договір" автора Мішель Річмонд. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 64 65 66 ... 100
Перейти на сторінку:
Її перший чоловік, Алекс, помер від хвороби печінки. У лікарні в Бірлінгеймі. Теж сумно, але ніякого секрету в цьому немає. Я думаю, твоя колишня подружка наговорила лабуди.

Ділан співає про любов, що пішла, і від цього теж легше не стає.

– Чорт! Навіщо їй брехати?

– Хотіла підібратися до тебе ближче? Або це якийсь чортів тест. Або вона працює на «Договір». А може, вона зовсім злетіла з котушок, а, Джейку? Таке тобі на думку не спадало?

Я згадую всі свої зустрічі з Джоанною, намагаюся пригадати якісь ознаки того, що вона все вигадала.

– Напевно, за цим стоїть Ніл. Набрехав їй, щоб тримати її під контролем або ще для чогось.

Еліс відсувається до дверей, немов хоче втекти від мене якнайдалі.

– Ти не в змозі прийняти правду, так, Джейку? Ти переконаний, що Джоанна – нещасна жертва і потребує твоєї допомоги.

– Вадим може помилятися.

– Вадим знає свою справу. Якщо він говорить, що Елі з Елейн не існують, значить, вони не існують.

Несподівано мені в голову приходить страшна думка.

– А якщо Вадим з ними заодно, Еліс?

– Ти серйозно?

– Гаразд, ти маєш рацію. Чорт! Не розумію.

– Може, «Договір» нікого не вбиває? Або, що ще важливіше, може, ти не «Договору» насправді боїшся?

– Що ти маєш на увазі, чорт забирай?

– Саме те, що сказала, Джейку. – Слова Еліс прямо-таки палахкотять люттю. – Може, ти просто боїшся жити зі мною?

– Еліс, це ж я придумав одружитися!

– Ти впевнений?

Я ошелешено замовкаю. Невідомо, який би вигляд мала історія нашого шлюбу, якщо б її розповіла Еліс.

– Питання про весілля поставив ти, Джейку, але весь тягар відповідальності несу я. Кожного разу, як ти починаєш боротися з «Договором», мені здається, що ти таким чином намагаєшся вийти з гри. Усе, що ти робиш, усі твої таємні балачки з Джоанною… Складається таке враження, що ти не впевнений у цьому і хочеш повернути своє колишнє життя, повернути свободу. А тепер ще ця дика історія про голу Джоанну у якійсь клітці, що зменшується в розмірах.

– Ти хочеш сказати, що я все вигадав?!

– Ні, я вірю, що ти насправді бачив Джоанну в скляній клітці. «Договір» здатний на всіляке дрібне дикунство. Але це не означає, що люди насильно беруть у цьому участь. Я була у Фернлі, пам’ятаєш? Так, там погано, визнаю. Жахливо навіть. Але я мирилася з усім, бо хотіла стати кращою дружиною, і щиро вірила, що мені в цьому допоможуть.

– Вони погрожували знищити твою кар’єру! – кричу я. – І мою теж!

– Може, ці погрози були реальними, а може, ні. У будь-якому разі вони не вбивають людей на пляжах. І не стануть чавити склом дружину голови регіонального комітету. З твого боку це злочин інтерпретації, Джейку.

– Що?

І тут у мене ніби земля йде з-під ніг. Мені здається, що я зовсім не знаю свою дружину, адже ці слова – злочин інтерпретації – вони ж з «Кодексу»?

– Ось скажи мені як психолог. Якби тобі пацієнт розповів таку історію, що б ти подумав? Ти говориш, що було жахливо, але коли я уявляю тебе з нею в клітці, то не можу позбутися відчуття, що тобі це подобалося. Тебе це заводило.

– Ні! – протестую я.

– І ще я думаю, що вона сама цього хотіла. Йшла якась збочена гра з метою заманити тебе в пастку, і ти попався.

Мене нудить від її слів.

– Еліс, їй було боляче. Вона не прикидалася.

– Вона маніпулює тобою, а ти цього не помічаєш. Або не хочеш помічати.

– Еліс, та що з тобою таке?

У пожежній частині в кінці вулиці гуде сирена. Так голосно, що доводиться затиснути вуха. Повз нас проноситься пожежна машина з виючею сиреною. Нашу машину трясе зустрічним потоком повітря.

– Коли ти запропонував мені побратися, чого ти чекав? – вимовляє Еліс з якимось холодним спокоєм. – Що буде одна тільки радість, квіточки і веселки? Або що будуть одні «Планетарні хвилі» й ані краплі «Крові на дорогах», га? Ти так думав?

– Звісно, ні.

– Я їздила у Фернлі, носила чортів комір. Стояла там перед суддею, слухала вирок. Знаєш чому, Джейку?

Не знаю, що страшніше – гнів у її голосі чи смуток.

– Чому я ходила до Дейва? Чому носила безглуздий браслет? А про що я, по-твоєму, думала, коли мені наділи ніжні наручники, забрали весь одяг, змусили пройти дезінфекцію від вошей або коли величезна охоронниця веліла мені роздягнутися догола для огляду?

– Догола? Ти не казала.

Перша частина альбому «Крові на дорогах» закінчилася. У темряві не видно, як Еліс плаче.

– Я робила все це заради тебе, Джейку. Заради того, щоб у нас усе було добре. Я не боюся бути з кимось пов’язаною на все життя. Не боюся піти на що завгодно – так, чорт забирай, на що завгодно! – тільки б ми були разом. Усе заради нас.

Ді-джей починає розповідати про альбом, про бурхливі стосунки Ділана з дружиною, про прекрасний початок, про пісню «Sad-Eyed Lady from the Lowlands», про радість і горе, пристрасть і розставання, про яке ходило багато чуток. Ділан не з’являвся вдома вже багато днів, і ось, коли він о третій ранку сидів у студії і записував альбом, його дружина прийшла туди і тихенько встала позаду. У студії було темно, і ніхто, навіть продюсер, її не помітив. Зрештою Ділан усе ж побачив дружину і заспівав пісню, яку написав для неї того дня. Перебираючи струни гітари, він дивився їй в очі і співав про глибоку відданість, про гірку ненависть і про все, що є між ними. Коли замовкли останні акорди, дружина Ділана вийшла через бічні двері та пішла назовсім.

– Що ти хочеш, аби я зробив? – питаю я.

Еліс витирає сльози. Дивно бачити, як вона плаче. Вона і сама, схоже, соромиться своїх сліз.

– Щоб ти робив тільки те, чого хочеш сам.

– Зрозуміло. Але що б зробило щасливою тебе?

– Щоби ти був повністю відданий нашому шлюбу, Джейку. Відданий мені. Якщо це означає, що тобі потрібно примиритися з «Договором», то примирися. Якщо ти серйозно ставишся до мене і до нашого шлюбу, тоді не стій на місці, приймай як хороше, так і погане. Я хочу знати, що ти любиш мене, Джейку.

1 ... 64 65 66 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шлюбний договір», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шлюбний договір"