Читати книгу - "На твоєму боці, Уляна Пас"

Батько хлопців із дружиною та донькою з'являються на святі практично останніми. Коли Ян бачить сестру, не вагаючись, йде до неї та бере на руки. Кіра широко усміхається і сама цілує брата. Мабуть, вона не розуміє, що це не Дан, якого вона бачить значно частіше. Можливо, колись відмінність між цими хлопцями буде очевидною.

– Привіт, красунечко! – не втримавшись, також беру Кіру на руки, і вона так мило обіймає мене за шию.

– Тобі пасує, – хмикає Дан. – Яне, час подумати про потомство. 

– Тобі теж, – хмикає Ян.

– Ми з Софією не так давно разом, а у вас вже стаж! – стоїть на своєму Дан.

У моїй сумці починає дзвонити телефон, тому передаю Кіру Яну, а сама відповідаю на дзвінок. 

– Це батько. Він чекає мене на вулиці, – кажу, поговоривши хвилину.

Цілую Яна в губи і йду до виходу. Знайомий автомобіль бачу одразу, і, тільки-но наближаюся, водій відчиняє для мене двері.

– Привіт! – вітаюсь першою й уважно розглядаю батька. За ці три роки він трохи змінився. Сивого волосся і зморшок стало більше. 

– Привіт! Ти дуже гарна, – уважно мене розглядає.

– Дякую. Чому ти хотів зустрітися? 

– У мене є для тебе подарунок, – батько передає мені якусь теку, а я не знаю, чи варто брати її в руки. Знаючи його, там може бути все, що завгодно. 

– Що це? – питаю і таки розгортаю її. Всередині документи на будинок, але не тут, а в Америці. Саме в тому місті, де ми живемо. Всюди вписано моє ім'я. Єдине, чого не вистачає, так це підпису. 

– У тебе завтра день народження. Я довго думав, що тобі подарувати, – поки я розгублено витріщаюсь на документи, він продовжує: – Ти казала, що ви ж Яном орендуєте житло.

– Ми збиралися купити квартиру або будинок у цьому році, – випалюю. 

– От я і допоміг, – він усміхається, а я не знаю, що йому сказати на це. – Лізо, прошу тебе. Не відмовляйся. Я роблю цей подарунок від щирого серця. 

– Добре, – сама не вірю, що кажу це, а потім і роблю. Сама обіймаю тата і цілую в щоку. Це вперше між нами така близькість за всі роки знайомства. – Дякую тобі. 

Я обіцяю телефонувати йому частіше і підписую папери просто в автомобілі. Тека залишається у мене, коли повертаюсь у зал, і Ян одразу ж розпитує, що там. 

Коли розповідаю йому, очі хлопця збільшуються від здивування. Він сам переглядає документи, а тоді міцно мене обіймає. Річ у тім, що весь цей час ми не могли купити власне житло, тому що всі гроші вкладали у клуби. Тільки недавно почали збирати на будинок чи квартиру, а тут такий сюрприз. 

– У мене також є для тебе подарунок, – загадково заявляє Ян. – Але отримаєш ти його трохи згодом.

– Заінтригував, – усміхаюсь.

Весілля минає просто чудово. Ми танцюємо, спілкуємось, смакуємо смачними стравами. Дан обіцяє прилетіти до нас зовсім скоро, і не один, а з Софією. 

Коли ж настає момент нареченій кидати букет, ми з Софією стаємо поруч з іншими дівчатами. Ловити його я не збираюсь, хіба що сам прилетить мені в голову. 

– Один! Два! Три! – голосно рахують гості, а дівчата піднімають руки вгору. Тільки от наречена букета не кидає. Вона розвертається і йде до нас. О, ні! Вона йде саме до мене!

Широко усміхається і вручає мені квіти. Всі починають аплодувати, а я взагалі нічого не розумію, поки не помічаю Яна…

У нього в руках коробка, і коли він відкриває її, я бачу обручку. Ян стає на одне коліно, і від його усмішки у мене підкошуються ноги. Схоже, це і є його сюрприз. Ну що ж, йому вдалося мене приголомшити.

– Лізо, я дуже сильно тебе кохаю. Ти – найкраще, що було і є в моєму житті. Хочу, щоб на цьому наша історія не закінчувалася. Хочу створити з тобою сім'ю. Цінувати та берегти тебе від усього. І кожного дня дякувати всім вищим силам, що подарували мені зустріч з тобою. Ти станеш моєю дружиною, кохана?

– Так! – кажу, не вагаючись жодної секунди. У нас обох тремтять руки, коли Ян надіває мені на палець обручку. Я намагаюсь витерти сльози, які течуть по щоках, а тоді він збирає їх своїми губами під чергові оплески всіх присутніх. 

– Сподобався мій подарунок? – шепоче мені на вушко.

– Дуже. Я в захваті, Яне, – усміхаюсь крізь сльози. – Ти неймовірний.

– Та ні, це ти у мене неймовірна. Моя сильна дівчинка, яку я шалено кохаю.

Щиро запрошую вас до моєї новинки "Наперекір"

Буду рада бачити вас серед читачів)

Кінець