Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд 📚 - Українською

Читати книгу - "Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зіграємо в сім'ю, сестричко?" автора Соломія Даймонд. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 64 65 66 ... 86
Перейти на сторінку:
31 глава

*Мія

— Переходимо до наступного лота. Думаю, що багато хто з вас знає Джеремі Лорена. Він радо погодився взяти участь у нашому аукціоні. Переможець отримає побачення з Джеєм. Хто готовий запропонувати 100 доларів? — запитала мама.

Якась невідома мені панянка підняла руку. Я прискіпливо глянула на неї, а тоді перевела погляд на Джеремі. Він стояв на сцені й помітно нервував.

— 150 доларів! — крикнула я. Єва та Алекс були шоковані від моєї ставки. Думаю, що скоро на мене чекатиме допит.

— 200! — одразу перебила мене та жіночка в чорній сукні. На вигляд їй років 40. Навіщо їй побачення з Джеєм? Щось вона мені не подобається.

— 250! — продовжила я.

— Місіс Янг ви готові дати більше? — поцікавилась мама зі сцени. Десь я вже чула це прізвище, але так і не змогла згадати.

— Так! 1000 доларів. — Вона самовпевнено посміхнулася мені. Впевнена, що вона думала про те, що вже перемогла мене. Ну нічого, я не збираюся сьогодні програвати.

Я перевела погляд на Джеремі. Він подав мені знак, щоб я продовжила підвищувати ставки.

— 1100! — вигукнула я…

— Лот отримує Мія Даймонд за 1700 доларів. Вітаємо переможницю, — спантеличено промовила мама, поправляючи волосся.

Потрібно було попередити її про те, що ми з Джеєм задумали цю гру, але я не встигла це зробити. Що ж, розповім їй все потім.

Джей спустився зі сцени, а Єва ображено попрямувала в бік того самого басейну, де ми були ще декілька хвилин тому. Ми побігли за нею. Вона зупинилась біля самого краю й обернулась в наш бік.

— Що за ігри ви обоє провертаєте за моєю спиною? Я думала, що ми з тобою подруги, а ти так швидко вирішуєш купити Джеремі на аукціоні, хоча й знаєш, що я закохана в нього! — звернулася Єва до мене. — Тобі не соромно? — Я хотіла обійняти подругу, але вона відійшла назад.

— Єво, послухай, Джей просто хотів допомогти зі стипендіальним фондом, але йому не потрібні побачення з іншими дівчатами, тому ми затіяли цю гру. Я люблю лише Алекса, ти ж прекрасно це знаєш! — промовила я.

— Ти сказала, що закохана в мене? — перепитав Джей. Він виглядав доволі розгубленим.

— Так, Джеремі Лорен, я страшенно закохана в тебе! Проте, ти всього лише егоїстичний телепень, який не бачить очевидного й цілується з іншими дівчатами та грає в якісь незрозумілі ігри. — По щоках Єви почали котитись сльози. Вона допила своє шампанське й кинула келих прямо під ноги Джея. Він відскочив в бік, в той час, як уламки почали вкривати плитку. — Тримайся від мене якомога далі, чуєш?

— Єво, будь ласка, не роби цього. Я дуже шкодую про той поцілунок. Знаю, що я зробив помилку, але я дуже сильно хочу виправити її. Що я маю зробити, щоб ти знову довіряла мені? — запитав Джей. Впевнена, що зараз він був щирим і справді хотів помиритися з Євою.

— Нічого! Не хочу більше чути цієї брехні!

— Але ж ти сама намагалась обманути мене, маленька. Хіба не ти прикидалась, що ви з Ітаном разом, щоб я ревнував? — Єва глянула на мене вбивчим поглядом.

— Пробач, — прошепотіла я.

— Ти перший почав! — обурилась подруга. З боку це виглядало кумедно. Ці двоє явно варті один одного. Обоє такі вперті й не хочуть визнавати власних помилок.

— Єво, прошу. Нам потрібно трішки охолонути. — Джей підійшов ближче, але Єва почала відштовхувати його. Як би Джеремі не старався, але йому не вдалося закутати її у свої обійми.

— Ненавиджу тебе! — закричала вона, ще сильніше штовхаючи його.

Єва не розрахувала силу й вони обоє полетіли в басейн. Я почула гучний сплеск і вже трохи перелякалася за цих двох, проте, через декілька секунд вони обоє піднялись над водою.

— Ненормальний! Ненавиджу тебе! — Вона продовжувала штовхатися та намагалася вибратись з обіймів Джея, але він був набагато сильніший від неї.

— А я кохаю тебе, — раптово промовив Джеремі.

— Що? — Єва нарешті зупинилась і заворожено глянула на Джея.

— Єво Кейдж, я шалено закоханий у тебе й говорю це від щирого серця. Пробач, що поводився, як телепень і не признався раніше. Я й справді боявся власних почуттів, але прошу тебе дати мені другий шанс… — Запала довга мовчанка. Проте, вони обоє перестали сваритися і я вже вважала це невеличкою перемогою.

— Піду принесу рушники, — тихо промовила я. Думаю, що ці двоє вже навіть не звертали на мене уваги.

Я попрямувала в дім, щоб принести їм щось накинути зверху, бо на вулиці вже доволі прохолодно. Мені б не хотілось, щоб вони захворіли. У ванній кімнаті я знайшла все, що мені потрібно, а потім повернулася. Мої друзі все ще були в басейні й вони пристрасно цілувались. Рада, що Джей дослухався до моєї поради, проте, їм краще вилізти звідти, інакше вони ризикують захворіти. Я голосно прокашлялась і вони нарешті звернули на мене увагу.

— Вода доволі холодна. Краще ідіть у дім, — запропонувала я.

Джей вибрався першим з басейну, а тоді допоміг Єві. Їх одяг повністю промок і вони обоє були схожими на дві бурульки. Я простягнула їм рушники й вони закуталися в них.

— Дякую тобі, Міє. Якби не ти, то ми б натворили ще більше дурниць, — промовив Джей. Єва схвально кивнула на його слова.

— Ми вже поїдемо додому, — сказала подруга, притуляючись до Джеремі.

— Гроші скину тобі на карту, — промовив Лорен, підморгуючи мені.

— Гаразд. — Я попрощалась з цією шаленою парочкою та пішла далі.

В кущах я почула якісь дивні звуки, тому трохи пришвидшилася. На щастя, Алекс стояв біля сцени й мені не прийшлось його довго шукати.

— Переходимо до останнього лоту! — вигукнула мама зі сцени. Всі гості спрямували голови в її бік і зацікавлено почали перешіптуватися. — Це загадкова скринька, про вміст якої дізнається лише її переможець. Пам’ятайте, що там може бути будь-що! Хто дасть 200 доларів?

— Ти щось поясниш мені, Міє? — прошепотів мені на вухо Алекс, прокручуючи на пальці одну зі своїх срібних каблучок.

— Поясню, але не тут, — відповіла я. Алекс схвально кивнув. — Що в тій скриньці? — поцікавилась я.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 64 65 66 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд"