Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

1 Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. 2 Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. 3 Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.» 4 Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, - а й тобі? Таж не прийшла година моя!» 5 Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, - робіть.» 6 Було ж там шестеро кам'яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. 7 Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. 8 А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли. 9 Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, - а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, - то закликав староста молодого 10 і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, - як уп'ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.» 11 Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, - тож і учні його увірували в нього. 12 По тому ж подався він у Капернаум, він сам і його мати й брати та учні його, і перебули там декілька днів. 13 Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до Єрусалиму 14 і зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж. 15 І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав. 16 Продавцям же голубів сказав: «Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця мого торговим домом!» 17 Пригадали тоді його учні, що написано було: «Ревність дому твого поїдатиме мене». 18 А юдеї озвались і мовили до нього: «Яким знаком доведеш, що таке чиниш?» 19 Ісус відрік їм у відповідь: «Зруйнуйте храм цей, а я його за три дні поставлю.» 20 Юдеї ж відказали: «Будовано храм цей сорок і шість років, а ти його поставиш за три дні?» 21 Та він говорив про храм свого тіла, 22 тож коли воскрес із мертвих, то й пригадали його учні, що він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік. 23 А коли був він на свято Пасхи в Єрусалимі, то численні, бачивши його чуда, які він творив, увірували в його ім'я. 24 Але не звірявсь їм Ісус, бо знав усіх їх, 25 а й потреби не мав, щоб хтось йому свідчив про людину, відав бо сам, що міститься в людині.

3. Розмова Ісуса з Никодимом 1-21; останнє свідчення Йоана Христителя про Христа 22-36

1 З фарисеїв один чоловік був, Никодим на ймення, зверхник серед юдеїв. 2 Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього: «Равві, ми знаємо, що прийшов єси вчитилем від Бога: ніхто бо, з ким немає Бога, не спроможен такі чуда творити, що ти їх твориш.» 3 Озвався де Ісус і мовив до нього: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з висоти, не бачити йому Божого Царства.» 4 Никодим же йому: «Як може чоловік уродитись, коли вже старий? Чи спроможен же він увійти знову в утробу матері своєї та й народитись?» 5 Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже. 6 Що народжується від тіла - тіло, а що народжується від Духа - дух. 7 Не дивуйся, що я сказав тобі: Треба вам уродитися з висоти. 8 Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа.» 9 Озвався Никодим і мовив до нього: «Як воно може статись?» 10 Ісус же до нього у відповідь: «Ти вчитель Ізраїля, а того й не знаєш? 11 Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, а свідчимо про те, що бачили, - ви ж свідчення нашого не берете до уваги. 12 Говорив я вам про земне, а ви не віруєте, - як же увіруєте, коли вам про небесне говоритиму? 13 Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий! 14 Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, - так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, 15 щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. 16 Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. 17 Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти. 18 Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого. 19 А той суд такий: світло прийшло у світ, люди ж більше злюбили темряву, ніж світло, - лихі бо були їхні діла. 20Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його. 21 А хто правду чинить - іде до світла, щоб виявилися діла його, сподіяні бо вони в Бозі.» 22 Після того вирушив Ісус із своїми учнями у край Юдейський і перебував там із ними, і христив. 23 А й Йоан христив - в Еноні біля Салиму, бо там води було багато, тож приходили туди і христилися. 24 Ще бо Йоана не посаджено у в'язницю. 25 Отож знялася суперечка між Йоановими учнями та одним юдеєм - про очищення. 26 Прийшли вони до Йоана та й кажуть йому: «Учителю, отой, що був із тобою по той бік Йордану й що про нього свідчив ти, - он він христить, та й усі до нього йдуть.» 27 Йоан же у відповідь промовив: «Не може людина щось приймати, коли не дано воно їй із