Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

Я - хліб життя. 49 Батьки ваші манну в пустині споживали, - і померли. 50 Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. 51 Я - хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це - тіло моє за життя світу.» 52 Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» 53 А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. 54 Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня. 55 Бо тіло моє - їжа правдива, і кров моя - правдивий напій. 56 Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я - в ньому. 57 Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною. 58 Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.» 59 Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі. 60 Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?» 61 Ісус же, знавши в собі. що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу? 62 А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, - що тоді? 63 Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух - ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя. 64 Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його. 65 Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.» 66 Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили. 67 Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?» 68 Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе - слова життя вічного! 69 Ми й увірували й спізнали, що ти - Божий Святий.» 70 Ісус же відрік їм: «Хіба я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас - диявол!» 71 А говорив він про Юду, сина Симона Іскаріота, - той бо, один з дванадцятьох, і мав його зрадити.

7. Свято Кучок у Єрусалимі 1-13; Ісус навчає у храмі 14-31; намагання старшини ув'язнити Ісуса 32-53

1 І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його. 2 Наближалося ж юдейське свято Кучок. 3 Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш. 4 Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.» 5 Навіть і брати його, отже, не вірували в нього! 6 Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора - завжди готова. 7 Не може світ вас ненавидіти, - а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі. 8 Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.» 9 Мовивши так до них, залишився у Галилеї. 10 Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай. 11 Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?» 12 І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, - він лише народ туманить. 13 Однак ніхто не говорив про нього явно - зо страху перед юдеями. 14 А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати. 15 І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.» 16 А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене. 17 Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе. 18 Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому. 19 Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?» 20 Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?» 21 А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь. 22 Тим то дав вам Мойсей обрізання, - воно й не від Мойсея, лише від предків, - і ви обрізуєте чоловіка в суботу. 23 Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, - ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив! 24 Не судіте з вигляду зовнішнього - судіте справедливим судом!» 25 Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити? 26 Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос? 27 Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.» 28 Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, - а того ви не знаєте. 29. Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.» 30 Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього - не настала бо ще його година. 31 Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме,