Читати книгу - "Єдина для Ворона, Олександра Багірова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Коли лікар кладе мені сина на живіт, у душі вибухають різнокольорові феєрверки, емоції яскраві та соковиті, гарячі, вони затьмарюють собою все.
Чудове та смішне личко мого сина... бачу, що він копія батька. І він мене кохає! Мій маленький ворон! Мій скарб. Мій сенс життя.
- Каріночка, - Микиту впускають. Він невідривно дивиться на сина… - Дякую… він… він…
- Нереальний, - схлипую від щастя.
Мені більше не боляче. Мені так добре. Вперше за довгий час.
Лікар кладе малюка Ворону на руки. Очі батька блищать від непролитих сліз. Він дивиться з такою ніжністю та теплотою на сина. Кохання… диво народження… повітря просочене цілющими емоціями…
- Я відпускаю тебе, Ворон... лети, - говорю зі щасливою усмішкою.
- Не зрозумів, куди відпускаєш?
- Я вилікувалась... - роблю глибокий вдих. Більше не боляче… – Ти батько мого сина. Але більше не любимий мужчина! Як же добре!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Єдина для Ворона, Олександра Багірова», після закриття браузера.
