Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло 📚 - Українською

Читати книгу - "ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло" автора Філіп Джордж Зімбардо. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 207
Перейти на сторінку:
навколо якого згуртувалися б інші в’язні. Подібно до Махатми Ганді, 416-й міг би вивести їх зі ступору сліпого підкорення. Натомість очевидно, що насильницькі дії 5704-го, який не взяв до уваги, що всі ресурси влади належать системі, нічого не дадуть. Я щиро сподівався, що 416-й вигадає інший план і залучить до голодування своїх співкамерників й інших в’язнів, щоб використати масове голодування як протест проти грубого поводження з боку охоронців. Проте мене занепокоїло, наскільки 416-й замкнувся в собі, і тому не усвідомлює потреби залучити до протесту й інших людей для масштабного опору.

ЩЕ ДВА В'ЯЗНІ НЕ ВИТРИМУЮТЬ

Як виявилося, створені 416-м і 5704-м проблеми стали лише початком і, наче ефект доміно, викликали опір в інших. Мати в’язня 1037 мала рацію. Вона зауважила, що її син, Річ, погано виглядає. Тепер це помітив і я. Після відвідин батьків він ставав дедалі депресивнішим. Можливо, йому хотілося б, щоб батьки таки переконали його повернутися додому. А він, аніж погодитися з мамою і визнати її правоту, вирішив, що так його маскулінність буде підважено. Імовірно, Річ хотів довести, що зможе впоратися з ситуацією як справжній чоловік. Так само, як у його співкамерників 8612-го і 819-го з камери №2, де розвинулися перші бунтівні настрої, у 1037-го проявлялися ознаки надмірного стресу, аж я вирішив відвести його в тиху кімнату за межами Двору. Я сказав, що йому краще негайно отримати умовно-дострокове звільнення. Він дуже здивувався і зрадів гарній новині. Я допоміг йому переодягнутися у звичайний одяг, але Річ іще якоюсь мірою сумнівався. Тому я повідомив, що він отримає суму, передбачену за повну участь в експерименті, і що я зв’яжуся з ним та іншими студентами найближчим часом, щоб оприлюднити результати цього дослідження, провести фінальні опитування й віддати гроші учасникам.

Згодом в’язень 1037 сказав: «Найгірша частина експерименту — миті, коли дії наглядачів викликали відчуття, ніби вони висловлюють свої справжні емоції, а не просто грають роль. Наприклад, коли ми робили фізичні вправи, кілька разів нас, в’язнів, доводили до порогу реального відчуття болю. Інколи здавалося, що деякі охоронці насолоджуються нашими муками»[122].

Коли батьки Річа прийшли забрати його, новина про умовно-дострокове звільнення 1037-го засмутила 4325-го. Він впав у глибший стрес, ніж ми всі очікували. «Великий Джим», як прозвала його наша дослідницька команда, виглядав сильним і впевненим хлопцем, у якого оцінка за всіма показниками на попередніх відбіркових тестах перебувала в межах норми. Але в цей день він просто здався:

Після засідання комісії з умовно-дострокового звільнення я сподівався, що зможу залишити експеримент. Але коли звільнення отримав Річ (1037), а я ні, то занепав духом.

Ця новина так вплинула на мене, що я просто впав у відчай.

Я “зламався”. Я усвідомив, що мої емоції набагато сильніші, ніж мені здавалося, і зрозумів, яке чудове в мене життя.

Якщо в’язниця в реальності насправді схожа на те, через що я пройшов, то не знаю, кому вона взагалі допомагає[123].

Я сказав Джимові те саме, що говорив і 1037-му, а саме, що ми збиралися звільнити його за хорошу поведінку і якщо він хоче, то може піти раніше. Я подякував йому за участь і вибачився, що експеримент виявився таким жорстоким. Також запросив його згодом обговорити результати експерименту. Я хотів, щоб усі студенти повернулися сюди поговорити про свої реакції вже після дослідження. «Великий Джим» зібрав свої речі й спокійно пішов, засвідчивши, що йому не потрібна зустріч з психологом-консультантом зі студентської поліклініки.

У журналі тюремного начальника записано: «4325-й виглядає зле і його потрібно звільнити до 18:30, адже у нього з’являються сильні реакції, як були у 819-го (Стюарта) і 8612-го (Даґа)». Там також додано цікавий факт: ніхто з в’язнів і наглядачів навіть не згадав про звільнення 4325-го. Якщо ти пішов, тебе забули. Спочивай з миром. Мабуть, у виснажливому випробуванні на витривалість мають значення лише присутні, а не ті, хто були тут раніше. «Очі не бачать — серце не болить».

Листи додому зі Стенфордської в'язниці

«Сьогодні, коли в’язні писали листи, як чудово вони проводять час, номеру 5486 (Джеррі) лише з третьої спроби вдалося зробити це правильно, — повідомив наглядач Маркус. — Поведінка цього в’язня і повага до влади неухильно погіршується порівняно з першими днями, коли він перебував у зразковій камері №3. Коли Джеррі перевели до іншої камери, він потрапив під поганий вплив нових співкамерників. Зараз він тільки й вигадує мудрі дотепи, особливо під час перекличок. Ця погана поведінка має на меті лише одне: підважити авторитет тюремних наглядачів».

У звіті Арнетта також наголошено на поведінці цього в’язня як на новій проблемі: «Відколи номера 5486 розлучили з 4325-м і 2093-м (його співкамерниками з камери №3), він поступово почав котитися донизу. 5486-й перетворюється на якогось балабола і клоуна. Цю неприпустиму поведінку потрібно виправити, перш ніж вона призведе до серйозних наслідків».

Третій наглядач денної зміни, Джон Лендрі, також був незадоволений діями 5486-го. «Він почав знущатися з листів, ніби в такий спосіб висловлював небажання співпрацювати з нами. Я пропоную як покарання змусити його написати 15 листів».

КРИСТИНА ПРИЄДНУЄТЬСЯ ДО БОЖЕВІЛЬНОГО ЧАЮВАННЯ У КАПЕЛЮШНИКА[124]

Після закінчення слухань комісії з умовно-дострокового звільнення і дисциплінарної комісії Карло довелося повернутися до міста через невідкладні справи. Я дуже зрадів, що не мусив запрошувати його на вечерю, бо краще було б опинитися у в’язниці до початку відвідувань — одразу після вечері в’язнів. Потрібно було вибачитися перед місіс І., мамою в’язня 1037, за свою вчорашню байдужу поведінку. Окрім цього, я хотів трішки відпочити і повечеряти в товаристві нового члена комісії, Кристини Маслач.

Кристина нещодавно отримала ступінь доктора філософії в галузі соціальної психології в Стенфорді і незабаром розпочне працювати доцентом в університеті у Берклі. Одна з перших жінок, яку за останнє десятиліття запросили працювати на факультеті психології. Людина з великим потенціалом: розумна, спокійна, самодостатня. Вона багато працювала і хотіла продовжити кар’єру в сфері психологічних досліджень і педагогіки.

Ще раніше вона співпрацювала зі мною як асистенка викладача, а також стала неофіційним редактором кількох моїх книг.

Думаю, що закохався би в неї, навіть якби вона не була дивовижно вродливою. Для бідного хлопця з Бронкса ця елегантна «каліфорнійська дівчина»[125] стала справжнім втіленням мрії. Однак досі мені доводилося підтримувати належну дистанцію між нами, щоб не скомпрометувати свої рекомендації щодо її роботи. Тепер, коли вона отримала одну з найкращих викладацьких посад у країні, завдячуючи лише власним

1 ... 65 66 67 ... 207
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло"